Останнім часом бачу сни — нема про що розказати, хоч відчуття сильні. Ось снилося, наче стою на вершечку нашої старої груші, її хитає вітер, як гойдалку, я ні за що не тримаюся і знаю: коли зірвусь, то полечу не вниз, а вгору. Дуже страшно, але як розкажеш страх?
Мій юний друг Юрик бачить сни, що легко розказуються, я йому аж заздрю.
— Снилося, наче ми з Уляною живемо як чоловік і жінка, тільки ніяких зовнішніх ознак цього не видно...
— А яких тобі ознак треба?
— Ну там, обручка на середньому пальці абощо.
— І як же ти знаєш, що ви чоловік і жінка?
— Так ми ж в одній кімнаті живемо, що тут неясно? І дитина є! Ну, й сниться мені, що дзвонить телефон. Беру трубку, а там якийсь мужик каже, що це він Улянин чоловік, а не я. Глядь — а Уляни нема! І так, знаєте, сумно стало. Пішла й дитину забрала, бо то, значить, їхня дитина.
Пішла й дитину забрала
— А про це ти звідкіля взнав?
— Вона записку написала й на столі поклала!
Отакий Юриків сон. І я згадав дещо подібне. У тому сні теж був мужик.
Це було давно. Мені тоді подобалась одна дівчина, про яку я нічого не знав, а вона не розказувала. Вона жила нібито сама. Бо ніхто, крім неї, не брав трубку, як я дзвонив. І от сниться, що я дзвоню їй, а відповідає якийсь мужик, отак: "А-льо!". І тут-таки я його побачив: веселий, кругла світла голова, коротко стрижена. Він тримає трубку й слухає. Я не хотів, щоб він мене бачив, і швидко поклав свою трубку. Й він щез, а я прокинувся.
Десь після того її подружка сказала мені, що та дівчина вийшла заміж за когось, кого я зовсім не знаю. І тут я кажу тій подружці: ти мовчи, а я тобі зараз розкажу, який він. І розказав про того, якого бачив уві сні. Вона дивилась на мене великими очима. І сказала, що так не буває.
Чому ж, уві сні все буває.
2 
1
Коментарі
2