Жінки Бокюза: розповіли пікантні подробиці родини "кухаря століття"

 

"Я обожнюю жінок. І ми живемо надто довго, щоб провести ціле життя лише з одною", - говорив 13 років тому "Папа" гурманів, засновник нової французької кухні Поль Бокюз. Протягом 60 років щасливого офіційного шлюбу знайшов ще двох неофіційних дружин.

"Хоча своїм великим носом та понурими очима він нагадує лабрадора, Бокюз має непоганий вигляд як на свої роки", - писав у 2005-му журналіст The Telegraph Колін Рендол. Кухареві на той час виповнилося 80.

"Він іноді буває забудькуватим, але коли йдеться про особисте життя, розмова починає іскритися", - стверджував Рендол.

Задоволення від їжі за столом Бокюз порівнював із задоволенням у ліжку.

"Їжа та секс мають багато спільного. Ми споживаємо нашу єдність. Ми пожираємо один одного очима. Ми відчуваємо голод один до одного", - стверджував Бокюз.

Дві основні людські потреби – їсти та розмножуватися, продовжував він. Обидві вони вимагають "passer à la casserole" ("покласти у кассероль" - французька приказка, що означає "здійснити статевий акт", кассероль – глибока форма для запіканок. - Gazeta.ua).

"Я розумію, що маю імідж невеликого мачо. Але я чоловік свого часу. Я вірю, хто б там що не говорив, що жінки люблять мачо", - зізнавався Бокюз.

60-ті та 70-ті були роками сексуальної свободи. Всі спали з усіма, ностальгував він.

Розповідав, що займався сексом з 13 років. Поважні роки і наявність трьох постійних партнерок уповільнили його темп. Не заперечував, що мав кілька випадкових зв'язків "на стороні".

Головне питання, не скільки разів на місяць ти можеш кохатися, а скільки разів на день, стверджував Бокюз. Зізнавався, що навіть у 80-річному віці, коли бачив жінку середнього віку, сприймав її як свою потенційну сексуальну партнерку.

"Питання в тому, на скільки гладко працюють ресторани. Якщо там все добре, буде добре з усим", - говорив він.

Відсутність дисципліни в особистому житті була повною протилежністю дисципліні, якої він домагався на кухні. Його всі любили, але ніхто не сумнівався, хто бос. На дверях висіла табличка "Тиша. Ми готуємо".

Трьох головних жінок свого життя Бокюз називав трьома дружинами. Раймонд – подруга дитинства. Говорив, що в юності вона була чарівною. Зберегла чарівливість і в більш пізні роки. Раймонд називали взірцем розсудливості – в цьому була повною протилежністю чоловікові. Займалася домогосподарством

Раймонд – вродлива блондинка із села Сен-Рамбер-д'Іль-Барбе - сусіднього тому, де народився Бокюз, - Коллонж-о-Мон-д'Ор. На ній одружився після повернення з війни – у 1946-му. Через рік народилася донька Франсуаза. Пізніше одружилася з Морісом Бернахором - шоколатье із Ліона. Народила хлопчика. "Мій внук в повному шоколаді", - жартував метр.

 

 

Із Раймоною Карлут, колишньою директоркою клініки, був поруч 62 роки. Жінка народила йому сина у 1969-му. Жером керує американськими філіями ресторану та відповідає за проведення конкурсу "Золотий Бокюз" в Америці. Бокюз визнав його своїм сином, коли тому виповнилося 18 років.

Патрісія Зізза супроводжувала Бокюза протягом 47 років. З нею познайомився у 1971-му – через 3 роки після народження сина від коханки. Вона напружено працювала, аби "запалити зірку Бокюза". Разом вони запустили лінію продуктів від нього. "Зазвичай невидима, вона з'являється, коли потрібно", - писала про свою матір донька від першого її шлюбу Ів-Марі Зізза-Лаллу.

Про Ів-Марі метр говорив, що "любить, наче рідну". "Я знаю її з 5-річного віку. Вона розумна. Вона чарівлива. Її мати також чарівлива", - говорив кухар.

"Одного разу він прийшов до нас із матір'ю, коли ми робили ремонт на кухні. Сказав нам – почекайте. Пішов і повернувся з рулонами шпалер. На них був зображений він зі схрещеними на грудях руками і в кухарському ковпаку. Узор постійно повторювався", - пригадувала Ів-Марі.

"Ці шпалери були дуже хороші, дуже успішно зроблені. Я приніс їх, бо на них були рецепти. Кулінарні підказки", - виправдовувався Бокюз.

Ів-Марі видала книгу "Сакральний вогонь" - відверту біографію від його імені. Там переплітаються кулінарні та сексуальні секрети.

"Я не знаю, чому всі три дружини ставляться до нього із дивовижною самопожертвою. Чому вважають його привабливим. Нема якоїсь одної причини. Це алхімія. Чому жінки так довго миряться зі своїми долями? Неможливо відповісти. Можливо справа в поколінні, до якого належать. Але він точно добре обирав жінок", - сказала Ів-Марі.

Припускала – у своїх любовних утіхах чоловік намагається втекти від спогадів про війну. Коли був юнаком, пішов служити до Вільної французької армії. Став свідком убивства дюжини німців. Отримав важке поранення.

"Випробування вогнем викликало у Бокюзі, як і в кожній людині, яка пройшла фронт, грізний апетит до життя. Він мав достатньо меланхолії, аби мати привабливий вигляд. Прагнув перемог на кожному з фронтів", - додала Ів Марі.

"Всі вони щасливі – зі мною і одне з одним" , - стверджував кухар. Розповідав, з одною снідає, з іншою обідає, а з третьою вечеряє. "Іду в гори з одною, їду в Японію з другою, сиджу біля каміну з третьою. Виростив дівчинку з першою, сина з другою, довірив донці третьої написати книгу", - продовжував Бокюз.

"У мене є три зірки. Мені тричі робили коронарне шунтування. І в мене досі три жінки ", — цитувалися його слова у "Сакральному вогні". Вийшла 2005-го – невдовзі після того, як кухар пережив чергову операцію.

"Я не шкодую ні про що, окрім того болю, котрого міг завдати жінкам мого життя. Я сподіваюся, вони пробачать мене", - стверджував Бокюз.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 1,5 тис. кулінарів попрощалися з "понтифіком французької кухні"

×