На саміті НАТО у Вільнюсі Україна не отримала очікуваного запрошення на вступ в Альянс. Зокрема, причиною може бути надто нахраписта поведінка української влади. Замість "Плану дій щодо членства" будемо мати "адаптовані річні національні програми", що фактично те ж. Пришвидшеної фінсько-шведської програми вступу не отримаємо. Нам потрібні реформи в сфери цивільного контролю над силовими структурами, судова реформа, та позбавити СБУ невластивої функції економічного тиску. НАТО боїться прямої війни з Росією, тому відмовляє нам у вступі, а для нас членство в Альянсі – єдиний шлях зупинити війну з Росією. Про це Gazeta.ua розповів політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Які позитивні та негативні підсумки саміту НАТО у Вільнюсі?
Головний підсумок, що саміт відбувся, що підтримуємо контакт. Найбільш позитивний момент - оголошення оборонно-безпекової допомоги від країн НАТО Україні. А також підписання декларації з "Великою сімкою" про посилення української обороноздатності.
З негативу – не вдалося просунутися в питанні набуття членства й навіть не отримали запрошення.
Дуже добре, що відбулася особиста зустріч між президентами Володимиром Зеленським та США Джо Байденом. Вони мали змогу обговорити всі питання, не лише вступу України в НАТО, а й ширше – двосторонніх відносин між країнами.
Чому Україна не отримала офіційного запрошення до членства? Чи був шанс його отримати?
Шанс був, але залежав не від України, а від Штатів. Від того, хто дає його. Представники української влади, мабуть, були занадто наполегливими в даному питанні, чим роздратували американську сторону.
Узяти запрошення вступу в НАТО нахрапом Україні не вдалось
Крім стратегічних розрахунків, був психологічний момент. Узяти запрошення вступу нахрапом Україні не вдалось. Тепер слід переходити до систематичної довгої осади для досягнення мети.
Президент Байден згадував про умови "більшої демократії". Які головні кроки щодо реформ має зробити Україна, щоб стати ближчою до НАТО в сфері демократії та боротьби з корупцією?
Усі реформи давно відомі та озвучені. Під умовами американці мають на увазі внутрішні реформи в Україні. Не лише безпекові, про які говорить президент Зеленський – припинення війни. Але теж внутрішні перетворення та сумісність з іншими країнами-членами НАТО. Перш за все, йдеться про реформу правосуддя. Ми про це багато говоримо не лише в контексті вступу в Альянс, але також європейської інтеграції.
Для інтеграції в НАТО потрібен цивільний контроль над силовими структурами та позбавлення СБУ невластивої функції економічного тиску
Також мається на увазі питання цивільного контролю над силовим і безпековим сектором України. Йдеться не лише про подальші зміни в ЗСУ, але теж цивільний контроль над спецслужбами. Перш за все, потрібна реформа СБУ, яка ще не розпочалася. Йдеться про забирання від них невластивих функцій – мають займатися безпекою і контррозвідкою, але не економічними речами, не обшуками бізнесменів і підприємств.
Серед цих вимог є теж необхідність повноцінного функціонування демократії. Маємо останнім часом прикрі випадки – переслідування місцевого самоврядування, відсторонення з порушенням демократичних норм обраних мерів від виконання обов'язків, використання судової системи в політичних цілях. Це є негативним всередині країни та зі сторони. Ведення війни не виправдовує таких дій, до яких вдається влада.
Існують теж застереження щодо зловживань владою в цілях політичної боротьби з опонентами, а не національної безпеки.
Що це будуть за гарантії безпеки для України, які отримали від країн "Великої сімки", й що вони дадуть у плані захисту від Росії?
У даному випадку неправильно вживати слово "гарантії". До речі, в декларації, яку підписали країни "Великої сімки" немає цього слова. Це з подачі Офісу президента так називають. По-суті, йдеться про посилення обороноздатності України зі сторони найбільших демократичних промислових країн світу.
Ця декларація носить рамковий характер. Вона не конкретна. Але передбачає укладення двосторонніх угод між цими країнами та Україною. Країни "Великої сімки" планують взяти на себе зобов'язання посилити нашу обороноздатність зброєю, боєприпасами, технікою, навчаннями, обміном розвідданими. Усе вимагає виділення коштів із їхньої сторони.
Проте це не передбачає безпосередньої участі цих країн в обороні України. Але посилення нашої обороноздатності та реагування на наші запити за швидкою процедурою.
Маємо фіксацію того стану речей, який існує на сьогодні. Просто зараз країни "Великої сімки" допомагають нам добровільно та на прохання України, а в майбутньому будуть зобов'язані це робити.
Зараз нам можуть відмовляти під приводом, що "у нас цього немає". Підписання двосторонніх угод зробить запити обов'язковими до розгляду. Тобто буде не як Будапештський меморандум (міжнародна угода, укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії Україні у зв'язку з набуттям нею неядерного статусу. – Gazeta.ua), чим є сама декларація "Великої сімки", а як двосторонні договори, у яких сторони взяли на себе зобов'язання.
За цими договорами, в України теж будуть зобов'язання. Вони стосуватимуться демократичного контролю над сектором безпеки та обов'язку проведення внутрішніх реформ.
В замін на наші зобов'язання політичних реформ Захід буде посилювати нашу обороноздатність й робити так, щоб ми могли самостійно оборонятися від російського нападу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто очолить наступний бунт у Росії?
Україні дозволили йти до НАТО без ПДЧ – це пришвидшує наш рух до членства?
Тут теж є певне непорозуміння. Нам говорять про скасування "Плану дій щодо членства в НАТО", яке й не було нам надане. Неможливо скасувати те, чого не було.
Шлях України до НАТО буде начебто скорочено без виконання цього етапу. Але замість цього, не до кінця зрозуміло, яким буде шлях.
Нам сказали, що замість ПДЧ Україна буде виконувати так звані "адаптовані річні національні програми" - РНП.
Замість ПДЧ Україна буде виконувати "річні національні програми", що по-суті те саме
Справа в тому, що ПДЧ якраз складається з таких РНП. Це основна складова. Оцінювати виконання РНП будуть міністри закордонних справ країн-членів НАТО. Фактично, вони б теж оцінювали виконання ПДЧ. В принципі, замінили слово, а суть, швидше за все, буде тою ж. Й часу займе стільки ж, скільки шлях через ПДЧ.
Для тих держав, які успішно виконали ПДЧ і вступили в НАТО, це зайняло 3-5 років. Для тих, хто не вкладався в такі терміни, могло минути і 16. Як приклад, Північна Македонія, яка виконувала ПДЧ більше 10 років. Хоча в неї були свої причини – спір із Грецією щодо назви держави.
Які для нас будуть переваги від створення Ради "Україна-НАТО"?
Перевага, що Угорщина не зможе заблокувати засідання за ініціативою України в рамках НАТО. В іншому плані, будуть такі самі зустрічі, які були б у рамках Комітету "Україна-НАТО".
Наш президент говорить, що це буде інструмент інтеграції. Не думаю, що так. Радше таким будуть РНП. А Рада буде місцем для консультацій. Тобто будуть регулярні зустрічі, доки Україна не стане членом Альянсу й не почне засідати за одним столом у форматі Північноатлантичної ради.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розбиті "кадировці" та жахи у СІЗО Донецька: історія "азовця", який майже рік був у полоні
Нині немає жодної ясності щодо умов майбутнього членства України в НАТО. Зокрема, невідомо, коли і ким вони будуть сформульовані, сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Це скепсис щодо перспектив нашого майбутнього членства в Альянсі?
Радше скепсис щодо підсумків саміту у Вільнюсі та його результату - відсутності запрошення для України тут і тепер. Очевидно, українській стороні не зрозуміло, й вона не поінформована щодо того, як буде сформульована ця адаптована РНП. Що міститиме, яким чином передбачається її виконання та оцінювання.
Україна не змогла добитися власної процедури вступу за моделлю Фінляндії та Швеції. А ось згадка про адаптований РНП означає відмову нам у фінсько-шведській моделі пришвидшеного вступу. Наскільки буде тривалою процедура вступу через РНП, нам поки що не сказали.
Існує ризик, що США можуть запропонувати Росії – мир в обмін на відмову Україні вступати в НАТО. Але це буде неможливо, якщо на таке не погодяться в Києві та Москві
Чи США бояться війни з Росією, і є ризик, що вони готові домовлятись із Москвою про майбутнє членство України в НАТО?
Ризик є. Цей варіант на столі в наших західних партнерів. Перш за все, в США як глобального гравця. Вони розглядають всі варіанти та не відмовляються від жодного. Але не думаю, що такий варіант можливий, й може бути реалізований. Цього можуть не захотіти ані Україна, ані Росія. А без згоди учасників процесу реалізувати такий обмін, відмова від вступу в НАТО в обмін на мир, неможливо.
Який шанс, і якими аргументами ми б могли переконати США та Німеччину, щоб захотіли бачити Україну в НАТО до саміту Альянсу у Вашингтоні в 2024 році?
У нас склалися такі відносини з партнерами, що вже перепробували всі аргументи. Їх радше можуть переконати зробити такий крок, дати нам конкретну перспективу членства, не так Україна, як дії Росії. Новий вибрик російських лідерів, нові злочини російської армії, або внутрішні процеси в РФ, які зроблять очевидним її слабкість та неможливість заперечити проти членства України в НАТО. Це може стати поштовхом для наших партнерів прийняти відповідне рішення та взяти нас під парасольку Альянсу.
Для нас членство в НАТО – це припинення війни з Росією, а для Альянсу – ризик війни з Росією
Тобто може переконати аргумент про "неможливість війни між НАТО та Росією"?
В НАТО не вірять у таку неможливість. Для нас членство в НАТО – це припинення війни, бо не віримо, що Росія буде її продовжувати проти всього Альянсу. Наше міркування доволі раціональне. Але в Альянсі вбачають у членстві України саме ризик війни з РФ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли українські пілоти на F-16 закриють українське небо
Що важливого зі зброї для фронту та захисту українського неба Україна отримає за підсумками саміту?
Отримали цілий перелік оборонної допомоги, про який оголосили на саміті. Із того, що б відзначив, додаткові пускові установки систем ПРО Patriot від німців, й додаткові установки NASAMS.
Важливо, що було оголошено про початок навчання наших пілотів на літаках F-16. Шкода, що так довго відкладали, й досі ще не розпочалися тренування. Але процес пішов. Добре, що на рівні НАТО його тепер теж узгодили.
Коли в українському небі можуть з'явитись F-16, й чи ми наблизилися до цього за підсумками саміту?
Наші партнери зробили певний символічний крок у цьому напрямку. Це їхня робота. Від нас тут небагато залежить. Ми були готові навчатися й раніше. Із того, що оголошено, випливає, що приблизно через півроку від початку навчань літаки F-16 зможуть з'явитися в нашому небі.
Якщо початок навчань буде в серпні чи на початку вересня, то літаки з'являться не раніше, ніж в лютому-березні 2024 року. Тобто під імовірний наступний сезон наступу.
Чому США не готові дати Україні далекобійні ракети ATACMS після передачі британських Storm Shadow та обіцянки передачі французьких SCALP-EG?
Із того, що є у відкритому доступі та зі слів Кулеби, випливає, що США просто не мають відповідних обсягів цих ракет, щоб їх масово постачати в Україну.
Ці ракети США задіяли на інших напрямках. Америка – глобальна сила. Їх армія присутня в різних куточках Землі. У них є союзники в НАТО та поза ним, яких потрібно захищати. Така зброя може бути базована в Південній Кореї чи на Тайвані. Можливо, невеликі партії нам надійдуть. Дуже дивує, чому США не запустили виробництво цих ракет протягом року, поки тривають дискусії про їх надання. Очевидно, існують теж проблеми з виробництвом.
1 
1
Коментарі