Імовірно, у Москві зростає розпач: що про нас пишуть світові ЗМІ

Україна пережила зимові атаки російських ракет і дронів по енергетичній інфраструктурі. У країні не сталося колапсу через відключення електроенергії, а Росія витратила стратегічний запас ракет, пишуть світові ЗМІ. Також акцентують увагу на тому, що Україна стала одним із найбільших у світі покупців зброї.

Gazeta.ua дослідила частину текстів західних медіа, які стосуються нашої держави.

"Як Україна приборкала російські ракетні обстріли і зберегла світло", The Economist, Велика Британія

Вже минули місяці кампанії з бомбардування енергетичної інфраструктури України.

Останній ракетний обстріл уранці 9 березня - призвів до того, що Росія випустила ракети на сотні мільйонів доларів по критично важливим об'єктам інфраструктури. Ця зима вп'ятнадцяте перевірила на міцність планувальників енергоспоживання. Більшість країни було швидко повернуто до ладу. Україна все ще перемагає в історичній битві, в якій мало хто очікував, що вона переможе. Наразі інженери ремонтують систему швидше, ніж її можна зруйнувати. До останньої атаки у Києві чотири тижні поспіль не було відключень. Використання Росією важкозамінних балістичних ракет "Кинжал" наприкінці зими, мабуть, свідчить про зростаючий розпач Москви.

Початкова російська тактика була націлена на сотні високовольтних трансформаторів – робочих конячок національної енергосистеми розміром з будинок. Відсутність електрики означала відсутність газу, води, каналізації, опалення. Деякі передбачали замерзлі міста та гуманітарну кризу з мільйонами біженців. Те, що цього не сталося - це завдяки підготовці, удачі, кмітливості та нових систем ППО, які почали надходити вчасно. В атаках загинуло понад 100 енергетиків.

Найтемніші дні настали наприкінці листопада. 23 числа столична інфраструктура зазнала обстрілу з 67 ракет і система почала автоматично відключатися, щоб захистити себе. На кілька годин Київ повністю залишився без електрики.

 

У міру того, як російська кампанія просувалася вперед, Україна ставала все більш майстерною у протидії повітряній загрозі та усуненні збитків на землі.

"Наразі цей процес нагадує шахову партію зі смертю. Ворог намагається перехитрити нас, а ми намагаємось перехитрити ворога", - каже Юрій Ігнат, полковник командування ВПС України.

Росіяни прагнуть виявити та знищити засоби ППО України, використовуючи всі наявні у їх розпорядженні засоби: літак далекого радіолокаційного виявлення А-50, який може виявити запуск будь-якої української ракети, дрони, супутники та мережу шпигунів. Україна відповідає обманом у вигляді фальшивих стартових позицій та забезпечує максимально можливу мобільність засобів ППО.

На початку зими українська ППО могла покладатися лише на радянські системи, такі як С-300 і "Бук". А також на запаси ракет, що скорочуються. Коли справи йшли погано, відсоток перехоплення становив лише 20-30%. Останнім часом за допомогою нових мобільних груп та західних систем ППО, як-от NASAMS - ця цифра, як стверджує Україна, регулярно перевищує 75%. Успіх у будь-який конкретний день залежить від комбінації факторів: погоди, алгоритмів, які використовують обидві сторони та ракет, які запускає Росія. Нові українські системи ППО Patriot ще не поставили в роботу. Тому Україна не може перехоплювати високошвидкісні ракети, такі як Х-22 та гіперзвукові балістичні ракети "Кинжал". Використання таких дорогих та дефіцитних ракет в атаці 9 березня пояснює низький коефіцієнт перехоплення – нижче 50%.

Щодо інфраструктури, Україні допомогли сміливі та геніальні інженери. Володимир Кудрицький з "Укренерго" каже, що турбувався лише кілька годин перш ніж зрозумів - проблеми будуть вирішені. Його компанія навмисно зберігала резервний запас високовольтного обладнання під час реконструкції підстанцій у передвоєнні роки. Були і дивовижні інженерні рішення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Адміністрація Байдена боїться можливого розпаду РФ" - експосол США Джон Гербст

По всій Україні у бронежилетах та касках вирушають на роботу бригади. Умови роботи на деяких локаціях перевіряють нерви на максимум. 25-річний Максим Яценко - один із групи інженерів, які працюють у Нікополі, всього за 10 км через річку Дніпро від російських позицій на Запорізькій АЕС.

"У нас були снаряди, котрі падали на відстані 200 метрів і пролітали над головами. Іноді ви вже надто захопилися роботою, щоб зупинитись", - каже він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми накопичили можливості для масштабної атаки" - Ігор Романенко

Він пояснює, що особливо складно працювати під час вечірніх викликів. Команди діють у темряві, щоб не стати ціллю.

Оскільки російські війська окопалися на Запорізькій АЕС, поки не видно простого рішення для Нікополя чи подібних до прифронтових районів. Проблеми продовжуватимуться, доки поруч росіяни, каже Яценко. Тим не менш, далеко від лінії фронту виробництво і розподіл енергії в основному стабільні.

Удари взимку 2022 року завдали збитків приблизно на $7 млрд і на одному етапі привели в непридатність до половини української мережі. Але єдиним незаперечним довгостроковим результатом є те, що Росія при цьому витратила більшу частину свого стратегічного запасу ракет - майже 1000 ракет і таку ж кількість дронів. Західні чиновники вважають, що Росія тепер значною мірою обмежена використанням усього, що сходить із конвеєра.

"Україна стала третім за величиною імпортером зброї", Die Welt, Німеччина

З моменту здобуття незалежності у 1991 році з-за кордону Україна імпортувала мало важких озброєнь, але минулого року військова допомога зі США та Європи зробила Київ третім за величиною імпортером зброї. Про це йдеться у звіті, опублікованому Інститутом Sipri у Стокгольмі в понеділок. Україну випереджають лише Катар та Індія.

У період 2018-2022 років Україна посідала 14-те місце з часткою 2% від обсягу світового імпорту озброєнь. Основними її постачальниками були США, Польща та Німеччина. Постачання були життєво важливими для зусиль, щоб зупинити російський наступ. РФ з іншого боку покладалася майже виключно на зброю власного виробництва, але також купувала в Ірані дрони та бомби.

 

Поворотний момент, викликаний війною Росії проти України, також впливає на ринок озброєнь в інших європейських країнах. Імпорт важких озброєнь, таких як танки, винищувачі та підводні човни, до Європи за останні 10 років збільшився на 47%. А в європейські країни НАТО на 65%.

США залишаються лідером галузі, Німеччина є одним із п'яти найбільших постачальників. Дослідник Sipri Пітер Веземан сказав: "Навіть якщо постачання зброї у всьому світі скоротилося, постачання до Європи різко зросло через напруженість у відносинах між Росією та більшістю інших європейських держав. Після вторгнення Росії в Україну європейські країни хочуть імпортувати більше зброї та швидше".

Згідно зі звітом, понад 56% зброї, що закуповується цими країнами, надходить із США та 5,1% із Німеччини. Україна несподівано стала одним із найбільших покупців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія була, є та буде загрозою" - ексміністр оборони Латвії

США та Росія десятиліттями були провідними світовими постачальниками зброї. Але розрив між ними збільшується: якщо США, як і раніше, лідирують серед експортерів з часткою 40%, то частка Росії значно знизилася до 16%. Франція посідає третє місце із сильним зростанням до 11%.

Обсяг російського експорту озброєнь упав на 31% при порівнянні періодів 2013-2017 та 2018-2022 років, особливо різко за останні три роки. Дослідники вважають, що ця тенденція збережеться через війну в Україні. Армії Росії самій знадобиться зброя. Крім того, попит з боку інших країн залишиться низьким через санкції проти Росії та посилення тиску Заходу на ці країни.

П'ятірку найбільших країн-експортерів замикають Китай та Німеччина. Згідно зі звітом, обсяг експорту Німеччини впав на 35% порівняно з п'ятирічним періодом. На ФРН припадало 4,2% світового експорту. Країни Близького Сходу були найбільшими покупцями німецького озброєння.

×