Щороку на планеті зникає близько тисячі льодовиків.
До 2040 року ця цифра може зрости до 3 тис. на рік, навіть якщо країни досягнуть своїх цілей щодо скорочення викидів вуглецю, пише New Scientist.
"Упродовж останніх 20 років розтануло щонайменше 4 тис. льодовиків. Зокрема дослідник Ландер Ван Тріхт зі Швейцарії та його колеги використали кліматичні моделі, аби передбачити, що станеться з 211 тисячами льодовиків світу в наступному столітті за різних сценаріїв глобального потепління. Нинішні кліматичні цілі ставлять світ на шлях до потепління на 2,7 °C вище доіндустріальних температур у цьому столітті. Це означатиме, що 79 % льодовиків світу зникнуть до 2100 року", - сказано в матеріалі.
Однак якщо людство обмежить глобальне потепління до 2 °C, зникне 63 % льодовиків.
Альпи стануть майже голими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Арктиці фіксують найвищу температуру за 125 років
"Ми втратимо багато наших льодовиків, але ми також маємо можливість зберегти багато з них", - наголосив дослідник Девід Раунс з Університету Карнегі-Меллон у Піттсбурзі.
За його словами, якщо країни не досягнуть своїх цілей і світ потеплішає на 4 °C, то 91 % льодовиків буде втрачено.
"Танення льодовиків призведе до підвищення рівня моря на 25 см у цьому столітті, що також підірве літнє танення, на яке покладається багато регіонів для зрошення. Танення льоду також означає, що повені, спричинені раптовим вивільненням води з льодовикового озера, стають все частішими, як та, що у 2023 році забрала життя 55 людей в Індії", - прогнозують науковкці.
Водночас попередні дослідження показали, що половина всіх льодовиків розтане у цьому столітті, навіть якщо людство обмежить потепління до 1,5 °C, що є найамбітнішою метою Паризької угоди.
За теперішніх кліматичних цілей, західна Канада та прилеглі території США втратять майже всі льодовики до 2100 року. Згідно з майбутніми дослідженнями Геологічної служби США, це буде серйозним ударом для туризму, адже Національний парк льодовиків у Монтані майже повністю втратить льодовики.
Уряд Ісландії офіційно класифікував потенційний колапс Атлантичної меридіональної перекидної циркуляції (AMOC) як загрозу національній безпеці та існуванню держави.
Міністр клімату Йоганн Палл Йоганнссон заявив, що зупинка цієї океанічної системи, яка регулює клімат Північної півкулі, становить пряму небезпеку для стійкості Ісландії. Це - перший випадок, коли конкретне кліматичне явище винесено на розгляд Ради нацбезпеки як потенційна екзистенційна загроза.
Через підвищений рівень ризику всі міністерства країни переведено у стан готовності. Уряд проводить оцінку наслідків для енергетики, продовольчої безпеки, транспорту та інфраструктури, а також готує нову політику реагування на надзвичайні кліматичні події.
2 
1
Коментарі