Влада Амстердама прийняла рішення розмістити на пришвартованому круїзному судні понад 1 тис. мігрантів і біженців, зокрема й з України.
Таке рішення зумовлене загальним дефіцитом житла у Нідерландах, пише Euronews. Від перенаселення страждає не лише Амстердам, але й невеликі містечка.
"Навіть отримавши офіційний прихисток, чимало мігрантів не можуть знайти житло. Вони змушені лишатися жити у таборах, які не пристосовані для довгого перебування. Лайнер стоятиме в амстердамському порту шість місяців, починаючи з 1 жовтня. На судні планують обладнати додаткові 500 ліжкомісць. Мешканцям нададуть повну свободу пересуванням судном та дозволять залишати його у будь-який час. Водночас круїзний лайнер є тимчасовим та короткостроковим рішенням", – ідеться в повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німеччина змінила правила перебування для українських біженців
Криза підігрівається численними скандалами. Один із інцидентів, пов'язаних із притулками відбувся минулого тижня. Навколо найбільшого табору для біженців виявили 700 осіб, які ночували за межами центру просто на землі під тентом. Серед них у цілковитій антисанітарії перебували вагітні жінки, діти та люди з хронічними захворюваннями.
Наприкінці серпня у Тер Апелі померло тримісячне немовля. Причини ще розслідують, але смерть дитини прикула увагу до умов перебування в центрах для біженців.
"Ми побачили безліч ризиків для здоров'я. У людей пухирі, хворі ноги, проблеми зі шкірою, бо вони не можуть помитися та сплять на вулиці у жорстких умовах. Деякі мають серцеві та респіраторні захворювання", – коментує ситуацію Червоний Хрест.
Депутатка Європарламенту Софія інт Вельд заявила, що міграційна проблема – суто політична. Нідерланди є однією з найбагатших країн світу і якби політики проявили ініціативу – про біженців дбали б значно краще. Вона звинувачує у трагедіях політиків з антимігрантськими поглядами й закликає уряд Нідерландів реформувати систему надання притулку в країні.
82% українських біженців набули статусу тимчасового захисту в країні перебування. 1% набув статусу біженця і стільки ж – посвідку на постійне проживання.
Щодо засобів існування 28% респондентів називають матеріальну допомогу з різних джерел (найчастіше таку відповідь дають біженці в Німеччині – 48%).
19% назвали попередні грошові заощадження, 12% – постійну роботу в країні перебування, 12% – тимчасову роботу (або підробітки) в країні перебування, 0,6% – доходи від бізнесу, 0,2% – студентську стипендію, 9% – дистанційну роботу в Україні, 0,8% – доходи від бізнесу в Україні, 2% – пенсію.
Коментарі