"Українська стратегія "укусу тисячі бджіл" дорого обходиться Росії" – Макс Бут

Думки у виданні The Washington Post старшого наукового співробітника Ради з міжнародних відносин, оглядача Макса Бута

Якщо хочете зрозуміти український спосіб ведення війни, ви могли б зробити так само, як я, взяти в руки книжку 1954 року "Стратегія" впливового британського військового мислителя Безіла Лідделла Гарта. Будучи отруєним газом під час битви при Соммі 1916 року, коли більшість його батальйону було знищено, капітан Гарт зненавидів грубих генералів, які вели своїх людей на бійню в лобових і марних атаках на ворога. Він назвав це "прямим підходом" та приписав його великому прусському стратегу ХІХ століття Карлу фон Клаузевіцу, який вважав, що "тільки велика битва може призвести до важливого рішення".

Відкидаючи Клаузевіца, Гарт прийняв давньокитайського стратега Сунь-Цзи, який писав: "Вища майстерність у тому, щоб зламати опір ворога, не борючись".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ситуація в Херсоні – головна інтрига військового протистояння між Росією та Україною" – Сергій Згурець

У трактатах, які він почав публікувати наприкінці 1920-х, Гарт провів огляд тисячолітньої військової історії, стверджуючи, що ключем до перемоги є завдання удару там, де його найменше очікують, збиваючи противника з пантелику психологічно і матеріально, роблячи можливою відносно безкровну перемогу. Він навів приклади, починаючи від походу Ганнібала через Альпи, щоб показати перевагу непрямого підходу над прямим.

Багато істориків критикували Гарта за спотворення історії, щоб кожен конфлікт відповідав його аргументам. Це правда, що жодна теорія не може пояснити всі воєнні результати за тисячі років. І все таки, його думки здаються цілком придатними до війни в Україні. Росіяни використовували жорстокий, бездумний прямий підхід, що сягає Першої світової війни, а українці перехитрили їх за допомогою непрямого, що свідчить, що в них чудова риса "великих капітанів".

Війна розпочалася 24 лютого, коли росіяни атакували Київ бронетехнікою та авіацією. Пам'ятаєте 40-кілометрову російську колону, яка прямувала до української столиці? Замість того, щоб контратакувати власними танками, українці використовували ручні ракети, такі як Javelin, для завдання точкових ударів, зокрема, по вантажівках із припасами. Незабаром у колон закінчилися паливо та продовольство, і росіяни були змушені відступити. Київ урятували. То справді був переважно непрямий підхід.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лише приниження Путіна може покласти край війні

У середині квітня росіяни перегрупувалися, використовуючи нищівний артилерійський вогонь, щоб розчистити собі шлях у Луганській області, як це робили генерали часів Першої світової. Цей наступ змусив українців на початку липня відступити з боями з Лисичанська – останнього великого міста, яке вони утримували на Луганщині. Але вони завдали настільки тяжких втрат атакуючим, що російський наступ застопорився, так і не захопивши весь Донбас.

З того часу Україна використовує високомобільні артилерійські ракетні системи HIMARS американського виробництва для знищення російських командних пунктів та складів боєприпасів далеко за лінією фронту. Ця стратегія ускладнила подачу снарядів до російських батарей і сповільнила обстріл українських позицій.

9 серпня на російській авіабазі в окупованому Криму сталося не менше шести вибухів, внаслідок яких знищили або серйозно пошкодили щонайменше вісім бойових літаків. Потім, у вівторок, ще один вибух пролунав на великому російському складі боєприпасів у Криму. Українські офіційні особи не давали публічних коментарів, але в приватному порядку заявили, що обидва вибухи – справа рук їхніх спецпідрозділів.

Тепер українці непрямим шляхом витісняють російський гарнізон у Херсоні – найбільшому українському місті, окупованому противником. Замість прямого штурму, який спричинив би важкі втрати, вони використовували HIMARS та інші системи для обстрілу мостів через Дніпро, за якими доставляють припаси для російських військ у Херсоні. Українці стверджують, що пошкодили всі чотири мости через річку, внаслідок чого російські війська можуть опинитися у скрутному становищі.

Українські офіційні особи заявили, що російські командири вже евакуювалися на інший берег Дніпра, і деякі аналітики передбачають, що всі сили можуть бути змушені піти з Херсона через відсутність запасів або ризик бути захопленими в полон. Така українська стратегія перехоплення логістики раніше змушувала росіян евакуюватися з острова Зміїний – стратегічного перевалочного пункту на Чорному морі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Неймовірні втрати росіян послаблюватимуть Росію, робитимуть її поступливішою" – Стівен Бланк

"У нас немає ресурсів, щоб засмічувати територію трупами та снарядами, як це робить Росія. Тому треба міняти тактику, боротися по-іншому", – заявив міністр оборони Олексій Рєзніков.

Інший український чиновник повідомив, що вони завдають "тисячі бджолиних укусів".

Австралійський генерал-майор у відставці Мік Райан написав, що українці дотримуються стратегії "роз'їдання", спрямованої на те, щоб підірвати "фізичну, моральну та інтелектуальну боєздатність росіян". Інша назва цієї стратегії, як зазначає Раян, "непрямий підхід", який відстоює Гарт.

Проблема в тому, що з непрямими атаками буває складно досягти вирішального результату. Рано чи пізно, якщо українці захочуть звільнити свою землю, їм доведеться піти у наступ та вигнати росіян. Але вони кмітливі й роблять все можливе, щоб послабити загарбників перед тим, як це станеться.

Переклад Gazeta.ua

×