Gazeta.ua підготувала огляд преси – що пишуть у світових ЗМІ про Україну та події навколо неї.
"Україна подала на Росію в "Європейський суд з прав людини" за вбивства критиків Кремля", - Le Monde, Франція
Цей позов вже 9-й, який Україна подала проти Росії. Іще 4 на розгляді. Цей судовий орган належить "Раді Європи", членами якої є Україна та Росія. Київ порушив справу проти Москви, бо звинувачує її в цілеспрямованих замахах на критиків Кремля.
Згідно з позовом, "вбивства були скоєні як в Росії, так і на території інших держав, поза зоною російсько-українського збройного конфлікту на сході України". Міждержавний позов — процедура, за допомогою якої одна країна судиться з іншою за посередництва Європейського суду.
Київ також звинувачує Москву, що вона не розслідує ці вбивства і в навмисному приховуванні та перешкоджанні спробам знайти винних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Америка виступає за військовий альянс України, Грузії та Молдови"
Інші позови, які розглядає суд, стосуються подій на Донбасі. Зокрема, збиття росіянами літака рейсу MH-17 в липні 2014-го. Також численних порушень росіянами міжнародних конвенцій у Криму. Ідеться і про морський інцидент в Керченській протоці 2018-го, який призвів до захоплення 3 кораблів ВМС України та ув'язнення їхніх екіпажів.
Після анексії Росією Криму 2014-го розпочалася війна між Україною і проросійськими сепаратистами на сході України, в результаті якої загинуло близько 13 тис. людей.
"Україна відкриває 9-ту справу проти Росії", - Deutsche Welle, Німеччина
Європейський суд з прав людини прийняв позов України проти Росії, чим ствердив, що РФ відповідальна за вбивства своїх критиків як всередині країни, так і за її межами. Навіть в країнах, де немає збройного конфлікту з Москвою.
Позов включає справу головного критика Кремля Навального, якого отруїли "Новичком" 2020-го. У замаху брала участь влада Росії. Це 9-та справа, яку Україна подала проти Росії в Європейський суд.
Заступник міністра юстиції України й уповноважений з прав людини Іван Ліщина повідомив, що всі справи, які вони відкрили, мають вагомі докази проти Москви, зокрема відмову Росії провести розслідування і приховування людей, які мали б постати перед судом.
"Україна проти Приватбанку. Колишній гендиректор банку серед підозрюваних", - Reuters, міжнародна інформагенція
Україна долучила колишнього гендиректора свого найбільшого банку і двох інших колишніх топменеджерів до підозрюваних у справі про розкрадання у фінансовій установі.
Доля Приватбанку затьмарила політику України і її стосунки з міжнародними кредиторами. Банк оголосили неплатоспроможним, і держава націоналізувала його 2016 року. Колишній власник Ігор Коломойський боровся за скасування націоналізації, що призвело до сотень судових позовів.
Міжнародні кредитори, такі як МВФ, підтримали націоналізацію, погрожуючи припинити підтримку Києва, якщо націоналізацію скасують. МВФ хоче також, щоб Київ повернув мільярди доларів, надані банку як допомога вкладникам.
Колишнього заступника голови банку Володимира Яценко заарештували в київському аеропорту "Бориспіль". Українське антикорупційне агентство НАБУ заявило, що розслідує злочини, включаючи розкрадання майже $5 млн, і розшукує ще 3 підозрюваних. Імен не називають. Двоє підозрюваних проживають за кордоном. Одного арештували при спробі втекти в Австрію на приватному літаку.
Інвестори уважно спостерігають за долею Приватбанку, як випробуванням готовності Зеленського до реформ і боротьби з корупцією. Президент отримав популярність як комік на телеканалі, що належить Коломойському, але заперечує, що має зв'язки з бізнесменом. Генпрокурорка Ірина Венедиктова каже, що судові справи щодо Приватбанку мають бути завершені цьогоріч.
"Динамічний ІТ-сектор України протистоїть коронакризі", - Atlantic Council, США
Доки компанії світу підраховують збитки через рік коронакризи, ІТ-сектор України набирає обертів. Недавно опублікували показники ІТ-індустрії країни. Експорт українських ІТ-послуг в 2020-му зріс на 20,4%, за даними Нацбанку України. Це зріст на $853 млн проти 2019-го. Тож річний експорт сектору перевищив $5 млрд.
Високі показники ІТ-індустрії перервали тенденцію зниження в інших секторах української економіки. За оцінками Нацбанку, ВВП країни знизився на 4,4% 2020 року, після 4 років зростання. А загальний експорт країни впав на 4,6%.
Українська ІТ-індустрія становить 8,3% загального обсягу експорту. Це робить сектор одним з ключових двигунів української економіки та наближає за важливістю до традиційних важковаговиків, як от агросектор і металургія. Зростання української ІТ-індустрії 2020-го - останній етап в історії успіху, яка розпочалася на рубежі тисячоліть, а потім набирала темпи останні 10 років. 2013 року на ІТ-сектор припадало 1,6% українського експорту. Тепер ця частка зросла вп'ятеро.
Імунітет галузі до коронакризи не безпрецедентний. Обсяги експорту в цій сфері стабільно зростають з 2014-го, попри турбулентність в країні, спричинену революцією і триваючою російсько-українською війною. Цілі регіони країни живуть під російською окупацією 7 років, але ІТ-галузь продовжує досягати стабільних рівнів щорічного зростання.
Коментарі