Український контрнаступ, нестача озброєння та як обдурити РФ: що пише світова преса

6

Україна готує контрнаступ, але, за даними витоків Пентагону, їй не вистачає бронетехніки і артилерії. Також потрібно обдурити Росію, непомітно зосередивши війська для удару. При цьому пробити оборону та мінні поля. Сусідні з Україною країни ЄС запроваджують заборону на експорт українського зерна через протести своїх аграріїв. Це джерело доходу – важливе для постраждалої української економіки. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.

"Контрнаступ України наближається", The Economist, Велика Британія

Український контрнаступ має відбутися найближчими днями чи тижнями. Майже ніхто достеменно не знає, де й коли розпочнеться. Усі подробиці є лише у п'ятьох чиновників, зазначив 6 квітня голова РНБО Олексій Данілов. Але росіяни готові. 12 квітня британська військова розвідка повідомила, що Росія завершила будівництво трьох ешелонів оборонних рубежів уздовж 120-кілометрової лінії фронту в Запорізькій області, чекаючи наступу на Мелітополь. Відвоювання цього міста допоможе Україні перерізати "сухопутний міст" Росії між окупованими Донбасом та Кримом.

Наступальні сили України складаються, як мінімум, із дюжини бригад, дев'ять із них озброєні та забезпечені західними союзниками. У бригаді 3-5 тис. осіб. Ці дев'ять повинні мати понад 200 танків, 800 бронемашин та 150 одиниць польової артилерії, за документами Пентагону, які просочилися в інтернет. Це велика сила. Але в неї є кричущі слабкості.

Більшість транспортних засобів практично не мають броні. Кількість артилерії скромна. Нова зброя розкидана по підрозділах, а не зосереджена. Україна може внести зміни до бойового порядку у відповідь на виток інформації, але не може розпустити і відтворити бригади, які тренувалися і готувалися разом місяцями.

 

Одна проблема для України - як досягти раптовості. Якщо зосередить сили у певному місці, Росія може виявити ці приготування та зміцнити там позиції. Це підвищує цінність обману, зазначає Мік Раян, австралійський генерал-майор у відставці. Україні доведеться приховувати зосередження військ, штаби та логістичні вузли.

"Це також може означати, що ми побачимо безліч невеликих міні-наступів, а не кілька великих. Просто для того, щоб заплутати росіян і ввести їх в оману щодо основних зусиль України", - каже Райян.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Щоб зробити Росію нормальною, їй слід відрізати "воювалку" - Іван Ступак

Україна має досвід у цьому. Вона вправно використала перший контрнаступ минулого літа на Херсон, щоб відвернути увагу від раптової атаки у Харківській області.

Якщо Україна зможе досягти тактичної раптовості, наступне питання, чи зможе вона пробити російську оборону, а потім швидко направити додаткові сили через пролом. Їй будуть потрібні мобільні засоби ППО, щоб стримувати російські літаки. Не ясно, чи достатньо їх. Їй також доведеться перетнути річки та мінні поля – перешкоди, що поглинули цілі бригади росіян на сході. А також величезну мережу окопів росіян та укріплень.

"Немає військової операції, яку було б важче спланувати, організувати та виконати, ніж подолання перешкод загальновійськовими силами", - каже Райан.

Теоретично високоточна артилерія може швидко знищити підготовлену оборону, каже Бен Баррі з аналітичного центру IISS, вказуючи на використання Великою Британією реактивних систем залпового вогню для знищення бункерів в Афганістані. Але для цього потрібна грамотна синхронізація артилерії, піхоти та бронетехніки, щоб війська не наступали ні зарано, поки оборона ще ціла, ані запізно, коли тиловий ешелон Росії прийшов уже на місце обстрілу.

За словами військового аналітика Франца-Стефана Гаді, який проводить польові дослідження в країні, на сьогодні українська армія в основному проводила послідовні операції - спочатку артилерійський вогонь, потім наступ суходолом. Цих складніших скоординованих операцій – немає. За його словами, це частково через командирів радянського типу та відсутність масштабної загальновійськової підготовки. Поліпшення командування та управління в Україні було пріоритетом для західних чиновників, які останніми тижнями допомагали навчати і консультувати українських генералів у Німеччині.

 

Час наступу також невідомий. Погода – один із факторів. Аналітики розвідки США вважають, що земля на сході України залишиться сирою до початку травня. Третина бригад, які тренуються на Заході, не буде повністю укомплектована та навчена до кінця квітня. За словами Баррі, генштаб України може почати інсценовану атаку, а деякі бригади будуть кинуті пізніше, у міру їхнього прибуття, але може також віддати перевагу "приберегти все до великого вибуху", максимально посиливши тиск на російську оборону. Занадто довге очікування також дозволить Росії окопуватись далі.

Західні офіційні особи, знайомі з підготовкою України, не впевнені, чим усе обернеться. За їхніми словами, життєво важливо, щоби українські сили були впевнені в собі, щоб продовжувати рухатися вперед. Ешелонована оборона Росії призначена для того, щоб заманювати колони наступу в "зони ураження", прикриті прицільною артилерією. Якщо війська запанікують, можуть бути знищені. Але є очікування зворотного – несподіваний крах російських сил, внаслідок чого українська армія опиниться біля Криму, що дозволить їй прострілювати півострів, атакувати там російські порти та бази, і вибити російські кораблі з Азовського моря. Великі осередки російських військ також можуть опинитися у пастці у Херсонській та Запорізькій областях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Бахмуті спалили російські резерви" - Іван Січень

Таке вважається малоймовірним, вважає розвідка міноборони США. Вона передбачає лише "незначні" перемоги для обох сторін цього року. Але це можливо.

Багато українців вітали б таку перемогу. Але дехто на Заході стурбований, що серйозний розгром може дестабілізувати Росію до небезпечного ступеня, через що Кремлю буде важче проковтнути будь-які переговори, які можуть статися. Набагато краще, кажуть вони, для Володимира Путіна віддати наказ про напівдобровільний відступ, як це зробив у листопаді з західного берега Дніпра на Херсонщині. Ціль, на думку Пентагону, не в тому, щоб перемогти Путіна у військовому сенсі, а в тому, щоб переконати його, що для захоплення втраченої території буде потрібно хвиля за хвилею політично ризикованої мобілізації.

Це буде нелегко. Вважається, що Путін, як і раніше, переконаний, що час на його боці. Він повторював невдачі на кожному кроці, продовжуючи війну після поразки біля Києва, а потім із січня, витрачаючи сотні тисяч мобілізованих на безплідний наступ на Бахмут. В оцінці Пентагону йдеться, що навіть якби Україна завдала "непосильних втрат росіянам", Росія хотіла б провести нову мобілізацію, а не вступати в переговори.

У РФ ухвалили новий закон, що дозволяє міноборони видавати електронні, а не фізичні повістки, що спрощує набір новобранців. Ще один раунд війни видається неминучим.

Україна може не отримати ще одного шансу. Вона може вести контрнаступ навесні і, можливо, влітку, каже Майкл Кофман із аналітичного центру CNA. Але при цьому будуть спалені боєприпаси і люди, і це може стати найвищою точкою західної допомоги. Вибори в Америці у 2024 році та брак зброї накладатимуть зростаючі обмеження. Найближчі місяці можуть стати вирішальним періодом війни.

"Великий експорт зерна з України розлютив союзників на сході ЄС", Politico, США

Українські фермери відіграли культову роль у перші тижні російського вторгнення, буксуючи покинуті ворожі танки своїми тракторами. Але тепер їхнє колосальне виробництво зерна змушує деяких із найвірніших союзників України вагатися, оскільки порушені постачання йдуть на сусідні ринки.

Найбільш вражаюча ситуація в Польщі, яка досі відігравала провідну роль у підтримці України, виступаючи як основний транзитний вузл для західної зброї та відправляючи велику кількість власної зброї. Але постачання зерна дратують польських фермерів, які зазнають збитків за кілька місяців до парламентських виборів, на яких голосування у сільській місцевості матиме вирішальне значення.

Після того, як заплановану на п'ятницю зустріч міністрів сільського господарства Польщі та України відклали, Варшава в суботу оголосила про заборону на імпорт сільгосппродукції з України. Угорщина пізно ввечері в суботу заявила, що зробить те саме.

 

Україна входить до числа провідних світових експортерів пшениці та інших зернових, які зазвичай постачаються на такі віддалені ринки, як Єгипет та Пакистан. Російське вторгнення порушило основний експортний маршрут через Чорне море, і угода зі зняття блокади, укладена за посередництва ООН, виявилася ефективною лише частково. Як наслідок, українська продукція йде в країни ЄС, з якими межує - Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину.

Спочатку ці країни підтримали плани ЄС щодо переміщення надлишків зерна. Але замість того, щоб безперешкодно вийти на глобальні ринки, надлишок пропозиції спричинив зниження цін у Європі. Фермери піднялися на знак протесту, а міністр сільського господарства Польщі Генрік Ковальчик змушений був піти у відставку на початку цього місяця.

 

Тепер увага країн перейшла на обмеження українського імпорту для захисту власних ринків. Прийнявши на початку квітня у Варшаві президента Володимира Зеленського, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що вирішення проблеми надлишку імпорту є питанням запровадження додаткових обмежень.

Наступного дня Польща припинила імпорт українського зерна, заявивши, що ідея прийшла з Києва. У суботу прем'єр Польщі Матеуш Моравецький після екстреного засідання уряду заявив, що заборона на імпорт поширюватиметься на зерно та деякі інші агропродукти. За кілька годин про аналогічні заходи оголосив уряд Угорщини. Обидві країни заявили, що заборони продовжаться до кінця червня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Для перемоги потрібно провести три-чотири успішні наступальні операції" - Микола Саламаха

Єврокомісія запитує додаткову інформацію щодо обмежень на імпорт із Варшави та Будапешта, "щоб мати можливість оцінити заходи". "Торгова політика перебуває у винятковій компетенції ЄС, і тому односторонні дії неприйнятні", - йдеться у повідомленні.

Хоча угода ЄС про вільну торгівлю з Україною не дозволяє країнам запроваджувати свої тарифи, вони, як і раніше, мають безліч інструментів для зриву поставок. Сусідні з Києвом країни посилили санітарні перевірки українського зерна, стверджуючи, що вони роблять це задля захисту здоров'я своїх громадян. Вони також запросили фінансову підтримку у Брюсселя і вже отримали понад 50 млн євро з антикризового сільськогосподарського резерву ЄС та ще більше грошей у дорозі.

Обмеження можуть завдати додаткових збитків постраждалій економіці України та, відповідно, її військовим зусиллям. За статистикою, опублікованою цього місяця, економіка України скоротилася на 29,1% після вторгнення, і експорт сільськогосподарської продукції є важливим джерелом доходу.

Торгова напруга суперечить політичній позиції цих країн щодо України, яка, за винятком Угорщини, давала їм сильну підтримку. Польща прийняла мільйони українських біженців, і дає максимум своєї зброї та боєприпасів. Румунія допомогла перевезти мільйони тонн української кукурудзи та пшениці.

Деякі країни ЄС виступають проти обмежень на імпорт із економічних причин. Наприклад, Іспанія і Нідерланди – одні з найбільших одержувачів українського зерна. Вони використовують його для свого тваринництва.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китай може затягувати війну в Україні", - Юрій Пойта

Але в політичному плані уряди країн Центральної та Східної Європи мають обмежений простір для маневру. У Польщі та Словаччині наприкінці року відбудуться вибори. У Болгарії з минулого року діє тимчасовий уряд. Міністр сільського господарства Румунії зіштовхнувся з закликами піти у відставку.

Фермери – сильний електорат. Права польська партія "Право і справедливість" перемогла на останніх виборах у 2019 році завдяки сільським виборцям. Українське питання зерна вже коштувало польському міністру сільського господарства посади. Уряду у Варшаві доведеться діяти обережно, щоб уникнути тієї ж долі.

×