середа, 17 березня 2021 16:54

Україна без європейської вакцини і вагнергейт - що про нас пише світова преса

Україна без європейської вакцини і вагнергейт - що про нас пише світова преса
Педіатр Вікторія Коряк в лікарні Станиці Луганської / Aljazeera

Gazeta.ua підготувала огляд преси - що пишуть у світових ЗМІ про Україну та події навколо неї.

"Чи вагнергейт загрожує президенту Зеленському?" - wPolityce, Польща

В Україні скандал у вищих ешелонах влади назвали Вагнергейтом. Він може загрожувати президентству Зеленського та проливає світло на мотиви недавніх антиросійських дій керівництва України.

Український журналіст Юрій Бутусов розкрив деталі операції, пов'язаної з так званими бойовиками групи "Вагнера", затриманими в липні 2020-го спецслужбами Білорусі в санаторії поблизу Мінська. Розслідувач Христо Грозєв із видання Bellingcat теж готує матеріал щодо цієї справи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна для Байдена досі дещо токсична, тому президент США не дзвонить Зеленському" - огляд преси

Це була операція спецслужб США, Туреччини й України. Ідея була у виманюванні з Росії та арешті "вагнерівців", які могли дати докази участі росіян у війні на Донбасі. Зокрема, у збитті літака рейсу МН-17. Це були люди, які брали участь у спецопераціях російських спецслужб у Сирії, Лівії та інших країнах Африки, тож їх свідчення були цінні. Усього в групі 32 особи. Їх арешт дозволив би секретним службам США і Туреччини викрити роботу приватної військової компанії "Вагнера", поставивши Росію в незручне становище, і проливши світло, як вона захищає глобальні терористичні мережі.

Операцію, як стверджує Бутусов, організували так, що не було доказів, що в ній брали участь українські спецслужби. Київ отримав би не тільки хорошу "репутацію" в співпраці зі службами НАТО, а й інструмент тиску на Путіна, бо в російських тюрмах досі сидять близько 200 українських вояків.

Однак операція, яка тривала більш як 1,5 року, провалилася. У рамках "легенди" американці створили під своїм контролем венесуельську нафтову компанію за рік до цього. У неї були нафтові родовища, що потребують захисту. У Росії вербували бійців групи "Вагнера". Аби ніхто нічого не підозрював, вони їздили до Венесуели понад рік, щоб захистити контрольовані американцями нафтові родовища, брали за свої послуги чималі гроші та поверталися додому.

На останньому етапі завербували групу "вагнерівців". Масштаб проекту величезний. Була рекрутингова компанія в Росії, робота Україні, Туреччині, США і Венесуелі. Відібрана група перетнула російсько-білоруський кордон в ніч на 24 липня. Росіяни ні про що не підозрювали, бо інакше їх би не випустили з РФ. Наступного дня мали сісти в турецький літак і летіти в Стамбул. На борту були озброєні агенти турецьких спецслужб і спецназ України. Ідея була в тому, щоб пілотам повідомили, що на борту бомба, тож мала статися вимушена посадка в одному з українських аеропортів.

У день "реалізації", коли росіяни вже були в Мінську, в офісі Зеленського відбулася зустріч, яка привела до краху операції. На зустрічі були глава української військової розвідки Василь Бурба і генерал-майор СБУ Руслан Баранецький. Мали повідомити Зеленського про початок операції, схваленої ще Порошенком. Вони поза підозрою, бо, якби витік стався від них, "вагнерівців" затримали б у Росії. Крім президента, в бесіді брали участь глава його Офіса Андрій Єрмак, секретар Комітету з безпеки і оборони Руслан Демченко. Швидше за все, один з них поінформував білорусів і росіян. Тому "вагнерівці" вже з посадочними талонами не сіли в літак.

Руслан Демченко - сірий кардинал МЗС України при Януковичі, "мозок" Харківських угод, через які термін оренди російської бази в українському Севастополі продовжили на 25 років. Бутусов каже, що заступник глави МЗС Росії Григорій Карасін свого часу тиснув на Київ, щоб зробити його заступником глави МЗС України. Після призначення Демченко 16 червня 2020-го як мінімум 3 операції українських спецслужб закінчилися фіаско.

Ще під час президентської кампанії Зеленського говорили, що у Андрія Єрмака неясні зв'язки з Росією.

Витік інформації з найближчого оточення Зеленського, які призвели до зриву однієї з найбільших в світі операцій спецслужб проти Росії, не можна трактувати інакше як національну зраду. Україна втратила довіру в очах союзників. Тож Київ чекає дзвінка президента США Джо Байдена. Справа про зраду буде розвиватися. Є потреба створення спеціальної слідчої комісії у Верховній Раді, яка має з'ясувати, чи не захищає Зеленський зрадників, чи ним не маніпулювали. Кожна з версій несприятлива для нього, бо показує як зрадника, або як довірливого залежного політика. Це поганий сигнал, враховуючи падіння рейтингу президента.

Можливо, недавні антиросійські дії Зеленського, блокування російських каналів і удари по Медведчуку і Коломойському, є спробою рухатися вперед, щоб змити можливі звинувачення шляхом протидії Росії.

"Україна не отримає обіцяних надлишків вакцини проти Covid-19 з ЄС", - Forsal, Польща

Країни ЄС, які мали надати Україні надлишки вакцин проти Covid-19, поки що не можуть цього зробити, бо поставка препаратів в ці країни перервана. Київ з минулого року веде переговори з ЄС про спільне використання вакцин. Про це заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба.

"Були конкретні домовленості. Але графік доставки вакцин в ЄС порушений, тому терміни, коли ці країни зможуть поділитися з нами надлишками, теж перенесені", - сказав Кулеба.

У лютому віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що Єврокомісія допомагає Польщі перепродати 1,2 млн доз вакцини AstraZeneca Україні. Угоди ЄС допускають перепродаж за купівельною ціною.

В Україні першою дозою вакцинували більш як 62 тис. осіб. Використовують вакцину Covishield - продукт, виготовлений в Індії, розроблений Оксфордським університетом і компанією AstraZeneca. Зараз в Україні є 500 тис. доз вакцини.

"Україна націоналізує оборонну фірму, куплену Китаєм, на догоду США", - The Wall Street Journal, США

Україна планує націоналізувати виробника аерокосмічної продукції і скасувати його купівлю Китаєм після того, як США виступили проти угоди. Вашингтон тисне на Київ, щоб найважливіші оборонні технології України не потрапили в руки Пекіна.

РНБО України оголосило про рішення націоналізації "Мотор Січі" - виробника авіадвигунів. Це рішення розлютило Китай, який зажадав, щоб Україна поважала права китайських інвесторів. Плани РНБО ще мають пройти законодавство України і можуть мати юридичні проблеми від китайських позивачів.

Якщо націоналізація станеться, вона покладе край більш як трирічним суперечкам, що поставили компанію "Мотор Січ" і Україну в вилку протистояння між Вашингтоном і Пекіном. Це також могло б врятувати відносини між адміністрацією Байдена й Україною після того, як Київ виявився втягнутим у внутрішню політику США під час президентства Дональда Трампа, що послабило підтримку України в Білому домі.

"Націоналізація "Мотор Січі" покаже, що Україна підтримує США навіть ціною власних значних витрат. Це був би чудовий крок, який Америка має високо оцінити", - каже старший науковий працівник "Атлантичної ради" Андерс Ослунд.

Адміністрації і Байдена, і Трампа не раз казали, що Україна має зрозуміти амбіції Китаю з придбання і освоєння життєво важливих оборонних технологій і не робити цього.

Майже за 2 місяці після інавгурації Байдена, він ще не розмовляв телефоном із Зеленським. Це непокоїть Київ, який розглядає Америку як важливого партнера в протистоянні з Росією.

"Мотор Січ" колись була стрижнем оборонної промисловості СРСР. Вона десятиліттями поставляла двигуни для військово-вертолітного парку Росії. Це припинилося 2014-го через вторгнення Росії на схід України й анексію Криму. Потім Україна заборонила експорт військового спорядження в Росію, що завдало шкоди бізнесу "Мотор Січ" і відкрило дорогу Китаю, який є клієнтом оборонної фірми з 1990-х. Приватна Beijing Skyrizon Aviation очолила групу компаній, яка 2017-го купила за $3,6 млрд контрольний пакет акцій "Мотор Січ".

США наполягали, щоб Київ анулював угоду через побоювання, що це допоможе Китаю створити винищувачі 5-го покоління і парк важких гелікоптерів. Український суд заморозив операції з КНР у квітні 2018-го, а антимонопольний комітет у Києві розпочав розслідування. Обидві дії фактично призупинили угоду, доки Вашингтон і Пекін продовжували тиснути на Київ. Минулого тижня секретар РНБО Олексій Данилов заявив, що "Мотор Січ" в найближчому майбутньому повернуть українському народові". Він додав, що підприємства, які вважають стратегічно важливими, повернуть державі, а інвестори отримають компенсацію. Він не використав слово "націоналізувати". У відповідь представник МЗС Китаю Чжао Ліцзяні зажадав, щоб Україна "взяла до уваги законні права китайських підприємств та інвесторів". У Skyrizon кажуть, що компанія готується подавати позови проти України. США намагалися знайти покупця для "Мотор Січі", але рішення про націоналізацію може дорого обійтися Україні, враховуючи ціну покупки в $3,6 млрд.

Реакція Китаю може дорого коштувати Україні, яка відчуває фінансові труднощі. В останні роки Китай купив в України танкові двигуни, турбіни для есмінців, танкери-заправники і десантні судна, а також є агропродукцію. Коли Данилов оголошував про націоналізацію "Мотор Січі", китайські бізнесмени зустрілася з проросійською владою в Криму, що є додатковою болючою точкою для Києва.

"Чистий терор - Covid-19 на передовій української війни", - Aljazeera, Катар

В єдиній зоні активних бойових дій у Європі - закриті кордони і брак ресурсів, що перешкоджає боротьбі проти Covid-19.

Педіатр Вікторія Коряк зустрічає нас у районній лікарні Станиці Луганської, розділеної на 2 частини. Одна - під контролем України. Інша - проросійських сепаратистів. Місто в Донбасі - на передовій війни на сході України. Коряк стоїть біля входу в "червону зону" лікарні, де лікують пацієнтів із коронавірусом. Дитяче відділення перепрофільовано для пацієнтів з ковід. Це єдина лікарня, яка обслуговує понад 13 тис. людей.

2014-го, коли розпочалася війна, снаряд потрапив у дитяче відділення лікарні. Коряк пригадує випадок, коли над лікарнею пролетів снаряд. У той час вона допомагала народжувати. Залишилася руїни від відділення інтенсивної терапії, яку знесло вибухом.

Коряк живе в Станиці Луганській з 2000-го і була однією з небагатьох лікарів, які залишилися під час бойових дій. Хірургам доводилося працювати по 48 год. Лікарі були поруч, щоб носити носилки, доглядати за пораненими і обмороженими - 9 місяців у місті не було електрики, а в першу зиму температура впала до -24°С.

За даними ООН, внаслідок конфлікту загинули близько 13,2 тис. осіб. Чверть із них - мирні жителі.

Зараз ви читаєте новину «Україна без європейської вакцини і вагнергейт - що про нас пише світова преса». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути