У Польщі українців, які планують отримати дозвіл на проживання, на співбесідах запитують про їхнє ставлення до Степана Бандери та УПА.
Про це повідомила керівник організації "Євромайдан Варшава" Наталія Панченко, передає польське видання RP.pl.
Якщо особа під час співбесіди вагається або недостатньо чітко висловлюється, то заявка відхиляється.
За словами Панченко, таким чином створюються можливості для маніпуляцій та зловживань зі сторони посадових осіб, які аналізують відповідь заявника.
"Люди мають документи, що підтверджують їхнє походження, однак якщо вони недостатньо рішучі у своїй відповіді щодо Бандери - то тоді до побачення, Польща", - розповіла вона.
Повідомляється, що один заявник дістав відмову, хоча його діди та батько мали польське громадянство.
Відповідаючи на запитання про своє ставлення до діяльності ОУН-УПА, він відповів: "А хіба я знаю, ніколи не був у цих зв'язках, тому я не знаю. У кожного своя правда. Кажуть, вони були в Польщі та Україні. Ніколи у це не вникав".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польський історик розкритикував "антибандерівський закон"
Інше питання стосувалося трагедії на Волині. "Я чув, та чув, що недавно вийшов фільм. Але там були замішані московити, то дійсно невідомо, хто і що зробив ... Багато людей загинуло, це тільки відомо."
В адміністрації Мазовецького воєводства пояснили, що така відповідь означає, що громадянин України знає про діяльність ОУН/УПА, однак він не хоче сказати нічого поганого про організацію, яка вважається героїчною в Україні та яка призвела до трагедії у польській історії.
7 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про польський Інститут національної пам'яті. Зміни передбачають кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів". Президент підкреслив, що у світлі голосів спротиву і побоювань, що ця поправка не дозволятиме говорити правду про події Другої світової війни, він направляє її для оцінки в Конституційний суд РП.
Коментарі
2