У Китаї публічно обговорюють можливий сценарій встановлення контролю над російським Далеким Сходом у разі розпаду Російської Федерації.
Йдеться про регіон, багатий на золото, алмази та нафту. Відповідний матеріал з'явився на популярній китайській платформі NetEase, де описують потенційний механізм поступового приєднання цього регіону до КНР. Автори наголошують, що територія площею близько 7 млн кв. км має значні природні ресурси, які, на їхню думку, "не можна втратити".
У публікації звертають увагу на економічну та військову ослабленість Росії, яка, як стверджується, не спроможна повноцінно контролювати Далекий Схід.
"Нині російська економіка перебуває у скрутному стані: ВВП поступається навіть одному китайському провінційному регіону, а інфляція стрімко зростає. Війна в Україні триває від 2022 року, основні сили армії перекинуті на захід, а на Далекому Сході залишилося менше ніж 50 тисяч військових - фактично порожня оболонка", - йдеться у статті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи передавав Китай Росії зброю - у ГУР відповіли
Автори матеріалу відкидають силовий варіант захоплення території, вважаючи, що такий крок може призвести до міжнародної ізоляції Китаю, "як у ситуації з Кримом".
"Розумніша стратегія - діяти м'яко: інвестувати, укладати довгострокові контракти, підтримувати місцеві сили, дружні до Китаю", - зазначають аналітики.
У дописі також наведено аргументи на користь поступового економічного та демографічного впливу Пекіна:
"Регіон малонаселений, холодний, з поганою інфраструктурою, і Росія не здатна ефективно ним управляти. Китай, допомагаючи закрити ці прогалини, поступово бере контроль над ключовими артеріями".
"Через депопуляцію регіон ризикує перетворитися на безлюдну зону; китайські мігранти вже працюють там, але важливо не викликати спротиву місцевого населення."
"У разі розпаду Росії ризик фрагментації Далекого Сходу буде високим. Китай має готуватися заздалегідь", - підсумовується в матеріалі.
Китай посилює співпрацю з Росією у воєнно-промисловій сфері, заявив президент Володимир Зеленський після зустрічі з керівником СЗР України Олегом Іващенком.
Президент зазначив, що дані зовнішньої розвідки підтверджують зростання залежності російських держструктур і бізнесу від інвестицій, технологій і політичних орієнтирів Китаю. Це підтверджують і спецслужби партнерських держав.
Він додав, що доручив зовнішній розвідці детальніше відстежувати всі напрямки взаємодії Москви й Пекіна. Зокрема ті, що впливають на нацбезпеку України та інтереси союзників у Європі та Америці.




















Коментарі