28 травня 2010-го, коли п'ятнична молитва в мечетях добігала кінця, в пакистанському Лахорі сім терористів зі зброєю, гранатами і поясами смертників увірвалися в дві велелюдні мечеті мусульман-ахмаді та відкрили вогонь, убивши 94 і поранивши понад 120 людей.
У мечеті Байт-уль-Нур люди рятувалися втечею, коли увійшли троє бойовиків з АК-47 і гранатами. Вони відкрили вогонь по працівникам служби безпеки та прихожанам. Атака тривала понад годину, нападники стріляли в переляканий натовп. Загинули 27 осіб.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У країні атакували військову базу: багато загиблих
У кількох кілометрах звідти, недалеко від головного залізничного вокзалу, ще троє нападників увірвалися в мечеть Дар-уль-Закір з тими ж намірами. Вони обстріляли прихожан і взяли в заручники кількасот людей. Три години тривала перестрілка між поліцією і терористами. Потім двоє нападників підірвали пояси смертників. В результаті, загинули 67 людей.
Жах для тих, хто вижив, не закінчився в день нападу на мечеті. Кілька днів по тому бойовики напали на відділення інтенсивної терапії лікарні в Лахорі, де видужували постраждалі й один з терористів. Ще 12 людей, зокрема, поліцейські та персонал лікарні, загинули. Нападники втекли. Провінційний глава місцевих талібів взяв відповідальність за всі атаки.
Хоча інциденти стали жахливою несподіванкою, глава однієї з мечетей міста заявив, що за кілька тижнів до нападів йому погрожували по телефону. Коли глави мечеті звернулися в поліцію з проханням про додаткові заходи безпеки, то не отримали відповіді.
На жаль, загрози і насильство не щось нове для мусульман-ахмаді, яких завжди дискримінують більшість мусульманських течій. З початку зародження руху в кінці ХІХ ст, багато мусульман вважали і вважають, що вірування ахмаді суперечить ісламу. З цієї причини вони стають жертвами насильства.
Хоча ахмаді вважають себе мусульманами, пакистанські закони їх не визнають такими. Навіть така проста дія, як оголошення себе мусульманином, за деякими мусульманськими законами вважається богохульством і може каратися штрафом, позбавленням волі чи смертю. Консерватори-мусульмани-суніти очолили кампанію остракізму щодо ахмадійців, а сунітські екстремісти зробили їх цілями для насильства.
Хоча пакистанські міністри, політики та інші видатні діячі засудили нападників і їх дії, жоден не був на похованні жертв. Ймовірно, через побоювання політичної і релігійної реакції за публічну підтримку секти, яку багато хто засуджує.
3 
1
Коментарі