"США та союзники готують нас до нових російських атак" – Михайло Жирохов

Прийняли політичне рішення поставити нам ЗРК. Такого раніше не було. Україна довший час не отримувала від країн Заходу чи отримувала мінімальні засоби ППО. Зараз процес піде швидше.

Але не слід думати, що завтра в нас з'явиться сучасна трирівнева система ППО. Уся проблема передачі такої зброї – підготовка відповідного персоналу, розрахунків, яка потребує багато часу. Це нова для України техніка, відповідної кількості підготовлених професіоналів до неї бракує.

Підготовка операторів ЗРК значно складніша і триваліша, ніж для ракетних комплексів Javelin чи NLAW, які потребують буквально кількох занять і вже можна з ними йти в бій. Навіть навчитися працювати на західній артилерії чи системах HIMARS швидше, бо її робота базується на тих же принципах, які знають наші артилеристи. Людина, яка має базові артилерійські знання, відносно легко засвоює ці нові види озброєння.

США та союзники готують нас до нових російських атак. Це не означає, що завтра чи через три місяці наші військові пройдуть підготовку і повернуться із ЗРК. Але зможемо посилити ППО, хоча зараз зарано говорити як і коли саме.

Не вперше просили, але питання впиралося в підготовку операторів ЗРК. Західні союзники не дають зброї, на якій нікому воювати. Без сенсу давати 100 систем HIMARS, якщо підготовлено людей на 15–20. Якщо вони стоятимуть на території України, навіть під Львовом, то хтось здасть. Прилетять "Калібри" і їх знищать. Американці добре рахують власні кошти, тому дають системи під підготовлені команди.

Щодо ЗРК, то, по-перше, це високотехнологічна зброя. Також на Заході досі є побоювання, що зброя може потрапити до рук росіян і вони зможуть її скопіювати або розробити засоби протидії. По-друге, це дуже дорога зброя. На Заході просто немає зайвих ЗРК. Усі вони вписані в їхні системи ППО.

Той же IRIS-T, який передала Німеччина. Він не стояв на озброєнні Бундесверу. Його передали з експортного замовлення для Єгипту. Берлін домовився з Каїром, що систему, яка розробляли для єгиптян, дадуть українцям. Говорити, що нам навмисне не дають чи затягують, не варто.

Всі говорять, що в найближчі тижні. Але підготовка розрахунків, насправді, як мінімум, три місяці. Розумію, є рішення, що в нас скоро з'являться ці новітні системи. А людей вже підготували, мабуть, заздалегідь.

Нам потрібно багато комплексів, щоб захистити всю країну. Ніхто не дасть таку кількість, яку потребуємо – як мінімум, 35 комплексів, як IRIS-T чи NASAMS. Щонайбільше три-чотири. Вони прикриватимуть основні стратегічні об'єкти, стоятимуть біля найбільших і уразливих міст як Київ, Харків чи Миколаїв. Справа в тому, що до західних регіонів ракети летять над усією країною. Тож ракети у будь-якому випадку пролітатимуть над зонами роботи ППО.

Ракети, які безперешкодно летіли 10 жовтня до Львова чи Івано-Франківська, будуть змушені перетнути дві-три зони роботи ППО. Тож шанс, що їх зіб'ють, буде вищий, ніж зараз.

 

Так. Відкриваються центри підготовки для наших військових у Німеччині, Польщі. Раніше подібну підготовку почала Велика Британія, яка готує десятки тисяч наших військових. Але треба враховувати логістику. Є розуміння, що ці центри мають бути якомога ближче до України.

Ті ж артилерійські системи М-777 мають поставити. Іншу артилерію 155-міліметрову, щоб закрити втрати, яка понесли під час наступу. Німеччина в середу анонсувала постачання додаткових самохідних артилерійських установок Panzerhaubitze 2000 та реактивних систем залпового вогню MARS II – це такі HIMARS на гусеничному ходу. Нідерланди дадуть зенітні ракети. Канада – артилерійські снаряди, зимове обмундирування та камери для дронів. Франція нібито обіцяла три ракетні установки LRU M270 – теж модернізований аналог HIMARS на гусеничному ходу. Також нам зараз дуже потрібно багато боєприпасів до артилерії.

Такий терор прописаний в будь-якому підручнику військової справи і рано чи пізно росіяни би вдалися до цього. Це не нове у військовій справі. Тому поки що не розумію, чому після перших обстрілів на початку вторгнення були публічні акції, щоб встановити над Україною безпольотну зону, прохання дати нам ППО, а потім запити ніби зникли, коли росіяни перестали масово бити.

Українське військово-політичне керівництво, підозрюю, розуміло, що такий варіант ескалації завжди реальний. Але прикрити всі об'єкти критичної інфраструктури неможливо. Проте протягом останніх місяців цьому можна було б приділити трохи більше уваги. Думаю, в них були інші цілі – реалізація харківського контрнаступу, активізація бойових дій на Херсонщині.

Абсолютно ні, бо кількість ракет в арсеналах – секретна інформація. Росіяни за останні 10 років, коли наповнювали арсенали, ні разу публічно не називали, скільки саме ракет виготовлено чи замовлено. Також про радянські запаси Росія не оголошувала після розпаду СРСР.

Крім того, вони отримали додаткові ракети з України, Казахстану, Білорусі. Ми міняли їх на газ. Можна лише сказати, скільки приблизно витратили, але ці цифри нічого не говорять.

Крім того, в усіх країнах третина ракет у так званому недоторканому запасі. Так вимагає військова наука. Ніхто не буде до дна вичищати запаси. Або росіяни розкрили цей запас, або ракет у них більше, ніж достатньо, щоб проводити такі атаки.

Це абсолютно неточні оцінки, які базуються на теоретичних абстрактних розрахунках, які є в кожного військового аналітика. Важко сказати, наскільки відповідають дійсності.

Абсолютно точно. Якби це був єдиний масований удар, то одне. Але такі удари, дещо менших масштабів, продовжуються щодня. В них є системність. Це може означати, що Росія включила "План Б" по знищенню критичної інфраструктури України. Щоб змусити наше суспільство тиснути на владу прийняти анексію українських територій.

Влада зараз терміново має робити пункти обігріву в містах, закуповувати централізовано генератори і паливо до них. Це масштабні проєкти, які можна реалізувати тільки на державному та регіональному рівні. Люди можуть закупити теплі спальники, павербанки, свічки, батарейки. Усе, що радять відповідні державні служби.

Я живу в Чернігові, де населення давно це зробило. Ми півтора місяця на початку війни сиділи без електрики і води, тому вже до цього привчилися. Це було в березні, теж в холодну погоду. Але є надія, що зараз можемо краще підготуватися.

Варто очікувати, що росіяни далі атакуватимуть. Неможливо прикрити всі важливі інфраструктурні об'єкти, навіть тими системи ППО, які нам дадуть західні партнери.

Росіяни можуть не отримати таку кількість. Це може бути контракт на три-п′ять років. В Ірану практично немає можливостей виготовляти дрони в такій кількості. Тоді б їхні війська в Сирії та Ємені, де ті воюють, самі б давно їх використовували. Там діє їхній Корпус вартових ісламської революції, який є основним споживачем цих дронів.

В цих дронів із іранського тільки корпус, все інше закуповується контрабандою на цивільному ринку в Китаї та країнах Європи. Двигун до ракет цивільний. В країнах Заходу діють санкцій проти Ірану. Вони купують для себе одиничні деталі. Не думаю, що мають можливості в короткий термін виконати таке замовлення. Вже є інформація, що використовують не просунуту версію дрона, а простішу, яка має бойове навантаження лише 15 кілограмів.

Ніхто не знає точних технічних характеристик. Зараз іранці говорять, що просунута версія може летіти на 2500 кілометрів. Розуміючи, що там цивільний двигун і палива на 37 літрів, в мене сумніви, що може. Але десь до 1000 кілометрів – так. Тому в зоні ризику може бути практично вся країна.

Наприклад, удари дронів по Київській області 13 жовтня. Не зрозуміло, звідки прилетіли. Немає доказів, що з Білорусі. Є інформація, що базувалися в Херсонській області, і звідти пролетіли пів країни, щоб вдарити по Київській області.

Говоримо про дуже різні ділянки фронту, бо біля Бахмута на Донеччині росіяни наступають і там ситуація для нас не дуже добра. Наш наступ на півночі Луганської області практично зупинився. Триває ще певне просування в Херсонській області. Звідти можемо отримувати деякі переможні вістки. Але, загалом, я б не сказав, що зараз українські війська продовжують активний наступ. Відбуваються локальні операції, але такого великого наступу, який бачили в Харківській області чи раніше в Херсонській, вже немає.

У цьому році – ніяких. Саме через погодні умови та протидію росіян, які отримують підсилення у вигляді нових мобілізованих. Тому найбільш релевантні оцінки щодо звільнення міста – не раніше весни наступного року.

Підрив, вочевидь, вчинила ФСБ. Це провокація. Він дуже мало впливає на військове постачання. Підриву залізничного полотна не було, а основний потік військових вантажів йде залізницею. Тому були лише затримки постачань для угруповання на Півдні на декілька діб.

Такий удар був потрібен для внутрішнього споживача в Росії, як передумова відплати. А ракетний терор вчинили саме перед тим, як Україна мала отримати новітні ЗРК. Якби його провели після, ситуація була б геть іншою.

Ракетний удар, з військової точки зору, був би ефективнішим, якби його здійснили після настання морозів, коли енергетична система України точно б не витримала. Але іншого моменту для росіян могло б не бути.