"Путін – майстер примусу. Створює кризу так, що може перемогти незалежно від того, що роблять інші": що пише про нас світова преса

Президент Росії Володимир Путін хоче видавити США з Європи, пише в колонці The New York Times офіцер розвідки США, яка працювала за кількох президентів Америки. Французьке видання France24 описує життя в Донецьку на тлі нової можливої російської агресії проти України й думки молодих людей в окупованому місті. Ось дещо з того, що впродовж останніх днів писали про нас у світових ЗМІ.

"Справа не лише в Україні. Путін хоче вигнати США з Європи", The New York Times, США

Колонка Фіони Гілл - офіцера розвідки у справах Росії та Євразії за попередніх президентів США.

"Джордж, ти маєш розуміти, Україна – це навіть не країна. Частина її території розташована у Східній Європі, а більшу частину подарували ми".

Це були зловісні слова президента Путіна президенту Бушу в Бухаресті, на саміті НАТО у квітні 2008 року. Російський президент був розлючений. НАТО щойно оголосило, що Україна й Грузія колись приєднаються до Альянсу. Це була компромісна формула, яка мала розвіяти побоювання європейських союзників, які виступали проти обіцянки членства, але без конкретних термінів.

На той час я була офіцером національної розвідки у справах Росії та Євразії у складі групи, яка проводила брифінги для Буша. Ми попередили його, що Путін розцінить крок зближення України й Грузії з НАТО як провокаційний, що, імовірно, спровокує запобіжні військові дії Росії. Але наші попередження не почули.

Через чотири місяці, у серпні 2008-го, Росія вторглася в Грузію. Україна чітко прийняла повідомлення Москви. Вона відмовилася від членства в НАТО на наступні кілька років. 2014 року Київ хотів підписати Угоду про асоціацію з ЄС, вважаючи, що це може бути безпечнішим шляхом на Захід. Але Москва знову вдарила, звинувативши Україну в пошуку чорного ходу на шляху до НАТО. Кремль окупував Крим і розв'язав опосередковану війну, що триває на Донбасі досі. Стримана реакція Заходу на вторгнення 2008-го та 2014 року додала Путіну сміливості.

Цього разу мета Путіна більша, ніж зачинити "двері" в НАТО для України й захопити ще більше її території. Він хоче вигнати США з Європи. Він міг би сказати: "Прощавай, Америко. Не дай дверям вдарити по спині на виході".

20 років, спостерігаючи за Путіним, я переконалася, що його дії - цілеспрямовані, а обрання моменту саме зараз, щоб кинути рукавичку Україні та Європі, запланований. У нього одержимість історією та ювілеями. У грудні 2021 року виповнилося 30 років від дня розпаду СРСР, коли Росія втратила домінувальне становище в Європі. Путін хоче дати США відчути ті ж гіркі пігулки, які РФ довелося проковтнути в 1990-ті.

 

Він вважає, що Штати зараз перебувають у тому скрутному становищі, у якому була Росія після розпаду СРСР – сильно ослаблені вдома і відступають за кордоном. Путін вважає, що НАТО – продовження Америки. Російські офіційні особи й оглядачі зазвичай заперечують діяльність чи незалежне стратегічне мислення інших членів Альянсу. Тому щодо НАТО всі дії Москви спрямовані проти Вашингтону.

У 1990-х США й НАТО змусили Росію вивести залишки радянської армії з баз у Східній Європі, Німеччині та країнах Балтії. Путін хоче, щоб Штати постраждали так само. На думку Москви, внутрішні негаразди Америки після чотирьох років катастрофічного президентства Трампа, а також розбіжностей, які він створив із союзниками Америки, а потім стрімкий відхід Штатів з Афганістану, свідчать про її слабкість.

Якщо Росія давитиме досить сильно, сподівається Путін, то зможе укласти нову угоду про безпеку з НАТО і Європою, щоб уникнути безстрокового конфлікту. І тоді настане черга Америки піти, забравши із собою свої війська та ракети.

Україна – одночасно мета Росії та джерело важелів впливу на США. За останні кілька місяців Путін загруз у нескінченних тактичних іграх з Байденом, змушуючи Америку оборонятися. Росія перекидає війська до кордонів України, запускає військові навчання і збільшує кількість словесних випадів. У недавніх офіційних документах вона вимагала залізних гарантій, що Україна (та інші колишні республіки СРСР) ніколи не стануть членами НАТО, щоб Альянс відійшов з позицій, зайнятих після 1997 року, а також щоб Америка вивела власні сили та озброєння з Європи, зокрема ядерні ракети.

Росіяни стверджують, що їм "не потрібен мир за будь-яку ціну" у Європі. Деякі російські політики навіть передбачають можливість удару на випередження по об'єктах НАТО, щоб переконати, що вони налаштовані серйозно, і усі мають виконати вимоги Кремля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Більше третини українців готові взятися за зброю, а коли буде небезпека для країни, їх буде ще більше" – що про нас пише світова преса

Протягом кількох тижнів чиновники США потіли над офіційними документами щодо вимог Росії, розмірковуючи, як стримати Путіна щодо України, і щосили намагалися обговорити його терміни.

Весь цей час Путін і його довірені особи посилювали заяви. Кремлівські чиновники не лише ставили під сумнів легітимність позиції Америки в Європі, але й порушили питання про американські бази в Японії та її роль в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Вони також дали зрозуміти, що можуть відправити гіперзвукові ракети до чорного ходу Америки на Кубі та у Венесуелі, щоб відродити те, що росіяни називають Карибською кризою 1960-х.

Путін – майстер примусу. Він створює кризу так, що може перемогти незалежно від того, що роблять інші.

 

Він може знову вторгнутися в Україну, або залишити все як є і просто більше інтегрувати територію, яку контролює у Криму і на Донбасі. Може влаштувати заворушення в Японії та надіслати гіперзвукові ракети на Кубу та в Венесуелу або не послати, якщо в Європі справи підуть погано.

Путін веде тривалу стратегічну гру і знає, як перемогти у тактичній сутичці. Його позерство та погрози визначили порядок денний дебатів з європейської безпеки і привернули до нього всю нашу увагу. На відміну від президента Байдена, Путіну не потрібно турбуватися про проміжні вибори чи протидію його власної партії або опозиції. Його не турбують погані відгуки у ЗМІ чи низькі рейтинги в опитуваннях. Він не належить до партії і знищив російську опозицію. Кремль практично змусив замовкнути місцеву незалежну пресу.

Путін має бути переобраний у 2024 році, і його єдиний опонент Олексій Навальний - у колонії. Отже, він може діяти, як хоче, і коли хоче. Якщо не брати до уваги хвороби, Штатам доведеться боротися з ним ще багато років. Прямо зараз усі ознаки вказують на те, що Путін залучить США до нескінченної тактичної гри, забере ще більше шматків від України і скористається всіма тертями та розбіжностями в НАТО та Євросоюзі.

Щоб вийти з нинішньої кризи, треба діяти, а не реагувати. Штатам слід формувати дипломатичну відповідь та взаємодіяти з Росією на умовах Заходу, а не Москви.

Подальше російське вторгнення в Україну, розчленування та нейтралізація країни не може бути ні предметом американсько-російських переговорів, ні пунктом європейської безпеки. США слід показати Путіну, що зіткнеться з глобальним опором, а його агресія поставить під загрозу політичні та економічні відносини Росії з цілим світом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін підходить до завершення політичної кар'єри й налаштований повернути СРСР: що про нас пише світова преса

Попри заяву Путіна в 2008 році, що Україна є "не справжньою країною", вона є повноправним членом Організації Об'єднаних Націй з 1991 року. Ще один напад Росії кине виклик усій системі ООН і поставить під загрозу домовленості, які гарантували її членство.

Байден обіцяв, що Росія "заплатить високу ціну", якщо російські війська перетнуть кордон України. Якщо Путін вторгнеться в Україну без покарання зі сторони Заходу і решти світу, крім фінансових санкцій, він створить прецедент для майбутніх дій інших країн.

"Діти української "абсурдної" сепаратистської війни бачать безрадісне майбутнє", France24, Франція

Руслану Чеботаєву було 10 років, коли проросійські сепаратисти захопили його рідне місто Донецьк, спровокувавши бої, які, за словами парубка, позбавили його надій та перспектив.

"Все дитинство в Донецьку я чув війну – обстріли, танки, що їхали містом. Я давно хотів миру. Мені набридла війна", - каже 17-річний Чеботаєв.

Однак перспективи миру зараз особливо туманні через величезну кількість російських військ на кордонах частини Донбасу, що утримується проросійськими сепаратистами.

"Тяжко говорити. Спочатку було страшно, а потім якось стало нормально. Тепер вибухи, стрілянина – вже так буденно", - каже 20-річний студент Данило Чеботок.

 

"Це абсурдна ситуація. Ми навіть не знаємо, чому триває війна", - каже 20-річний Максим Близнюк із сережкою у вигляді розп'яття.

Мало того, що зростають побоювання ескалації, молоді люди готуються до відправки на фронт після нового указу лідерів регіону, що відколовся. Сепаратистська влада минулого року запровадила обов'язкову шестимісячну військову службу для осіб, віком від 18 років.

"Я готуюся до цього морально", - каже Чеботаєв, додаючи, що сподівається отримати звільнення, якщо вступить в університету.

Життя його покоління давно перевернуте війною. У Донецьку вже вісім років діє комендантська година. Нещодавно його скасували на вихідні, але Чеботаєв має бути в приміщенні до 23:00 і не може вийти на вулицю раніше 5:00. У той час як люди його віку на решті території України можуть ходити до нічних клубів, Донецьк – місто-примара.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стіна спальні злетіла в повітря, коли Світлана Хайтулова була в будинку – що пише світова преса про Україну

"Я молодий. Хочу вийти вночі, та не можу. У нас немає жодної свободи", - бідкається він.

У житті сепаратистського регіону також діє лише жменька компаній, один оператор мобільного зв'язку та єдиний банк, який використовує монополію для нав'язування своїх умов. Без рахунку у цьому банку всі платежі мають проводитися готівкою.

Оскільки поїздка на територію, контрольовану Україною, практично неможлива, багато хто бачить у Росії єдиний шлях до втечі, особливо з огляду на те, що Москва спростила процедури отримання паспорта.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Донецьку й Криму проголосимо новий Акт злуки - Зеленський на відкритті найбільшого вантового мосту

"Я хочу виїхати звідси, подати заяву на отримання російського паспорта та працювати лікарем в Азії. Коли ми були в Україні, мали перспективи в житті", - каже Чеботок.

"США і Велика Британія наказали співробітникам посольств залишити Україну", The Financial Times, Велика Британія

США і Велика Британія частково відкликали посольства в Україні, попередивши про зростання загрози воєнних дій Росії.

 

Лондон наказав низці працівників свого посольства і членам сімей покинути Київ. Цей крок зробили наступного дня після того, як США наказали членам сімей працівників свого посольства залишити українську столицю через ризик, що Росія вдасться до "значних військових дій".

У міру зростання напруженості в Європі прем'єрка Естонії Кая Каллас закликала до збільшення військової присутності США в країнах Балтії.

"Найбільший стримуючий засіб для Росії – американський прапор", – сказала Каллас.

НАТО заявило, що його члени переводять збройні сили у стан готовності та спрямовують додаткові кораблі та винищувачі до союзних країн у Східній Європі. Україна не член НАТО, але Захід попереджає, що будь-який конфлікт може торкнутися сусідів цієї країни в ЄС.

Тим часом, США ведуть переговори з Катаром та іншими великими експортерами газу про планування надзвичайних кроків на випадок, якщо вторгнення Росії в Україну порушить постачання енергоресурсів до Європи.

×