Прихильників незалежності душили танками

13 січня 1991-го радянські десантники і спецпідрозділ КДБ захопили у Вільнюсі ряд будівель. У кривавих сутичках з людьми, які вимагали незалежності, загинули 14 литовців, сотні поранили.

11 березня 1990 року Верховна Рада Литовської РСР одноголосно прийняла акт "Про відновлення незалежної Литовської держави", відмінивши конституцію СРСР, і першою з республік оголосила про вихід з Союзу.

У відповідь З'їзд народних депутатів СРСР 15 березня оголосив ці рішення незаконними, зажадавши їх скасування. Москва розпочала енергетичну блокаду Литви, що змусило 29 червня Вільнюс відкласти дату набуття чинності Акту про відновлення незалежності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проти русифікації: Литва дала Грузії нову назву

7 січня 1991-го уряд Литви розпочав лібералізацію цін, що спричинило їх різкий ріст і дало привід прорадянськи налаштованим силам влаштувати акцію під стінами парламенту з вимогами відставки парламенту.

Після спроб учасників увірватися в будівлю сейму, його голова закликав прихильників незалежності вийти на захист парламенту. Цього ж дня в різних містах країн Балтії під приводом забезпечення весняного призову висадилися підрозділи радянських десантників. Вони в ніч на 11 січня зайняли у Вільнюсі ряд будівель.

Після чергової вимоги президента СРСР Михайла Горбачова відновити дію радянської конституції, литовські комуністи оголосили про створення Комітету національного порятунку Литви, який звернувся до Горбачова з проханням розмістити у Вільнюс війська. У відповідь десятки тисяч литовців утворили барикади біля парламенту.

У ніч на 13 січня підрозділи радянських десантників і спецпідрозділу КДБ "Альфа" спробували штурмом взяти приміщення телевежі в Вільнюсі. Проти беззбройних литовців застосували танки і БМП. Війська СРСР штурмували телецентр, телевежу і ряд об'єктів міста.

У результаті загинуло 14 литовців і боєць "Альфи", поранено близько 800 людей. Найбільше жертв було біля телевежі. За даними литовської влади, кількість поранених сягає тисячі осіб.

Горбачов відсторонився від подій, назвавши їх перегинами на місцях. Не взяли на себе відповідальність міністри оборони і внутрішніх справ СРСР, за наказами яких радянські війська розмістили в Литві.

Згідно з розслідуванням, причетними до кривавих подій були 48 чоловік. Над 6 особами 1996-го був суд, рішенням якого лідерів Компартії Литви визнали винними у спробі державного перевороту і співучасті у вбивстві та поранені людей. Їх засудили до різних термінів ув'язнення.

×