23 лютого 532 року імператор Східної Римської імперії Юстиніан I вирішив побудувати собор святої Софії. Будівництво розпочалося в тому ж році.
На місці собору до цього стояв храм, збудований імператором Костянтином І в 324-337 роках. Однак він згорів внаслідок повстання 404 року. Побудовану на тому ж місці нову церкву знищила пожежа 415 року. Імператор Феодосій II наказав збудувати на цьому ж місці нову базиліку, що виконали того ж року. Базиліка згоріла 13 січня 532 року під час повстання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В цемент православного храму додавали масло
Імператор через 40 днів після пожежі наказав збудувати на тому ж місці нову церкву святої Софії, яка б стала прикрасою столиці імперії, і виразом її величі. Існує легенда, що план будівлі імператору вручили ангели, коли спав. Будівництво тривало 5 років - на ті часи дуже короткий термін. Щодня працювало близько 10 тис. робітників. Для будівництва брали найкращий будівельний матеріал. Також до Константинополя звозили частини давніх споруд. Із Риму привезли 8 порфірових колон, взятих з Храму Сонця, а з Ефеса 8 колон із зеленого мармуру. Крім мармуру використали для оздоблення золото, срібло, слонову кістку. 27 грудня 537-го відбулося урочисте освячення церкви. Храм присвятили святій Софії.
За кілька років після закінчення будівництва, в 551-му, землетрус зруйнував частину собору. Він також постраждав від землетрусу 989-го. Особливому руйнуванню піддався купол.
16 липня 1054-го у Софійському соборі на святому вівтарі під час богослужіння легат Папи римського, кардинал Гумберт, вручив константинопольському патріарху Михаїлу Керулларію грамоту про відлучення від Церкви. Цю дату вважають початком розколу Церкви на католицьку і православну. До розграбування Константинополя хрестоносцями в 1204-му в соборі лежала Туринська плащаниця.
Майже 1000 років собор залишався символом християнства. Остання літургія в ньому розпочалася 28 травня 1453-го і тривала всю ніч. Вранці в собор увірвалися яничари султана Мехмеда II, які захопили Константинополь. Мехмед ІІ наказав перетворити собор на мечеть. До нього прибудували 4 мінарети і він перетворився на Мечеть Ая-Софія.
У 1935-му засновник сучасної Турецької держави Мустафа Кемаль Ататюрк розпорядився перетворити мечеть на музей. У 2010-му навіть планували провести літургію в храмі, але не отримали дозволу від турецької влади. У липні 2020-го президент Туреччини Рджеп Таїп Ердоган знову перетворив музей на мечеть. Проти виступили багато країн та церков. 24 липня 2020-го, вперше за 86 років, в соборі здійснено намаз, у якому взяв участь сам Ердоган.
4 
1
Коментарі