Низька явка на виборах президента РФ — сигнал для еліт - політолог

Низька явка виборців під час виборів президента РФ ставить під сумнів легітимність режиму.

Про це в коментарі Gazeta.ua розповів політолог Тарас Загородній, коментуючи оприлюднені п'ятого червня дані щодо явки на виборах президента РФ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Це останній термін Путіна — Бабченко

Явка на виборах президента Росії була кількоразово завищена, написала "Нова газета". Волонтери декількох організацій підрахували кількість виборців на деяких дільницях. Особливу увагу приділили дільницям, які перебували в регіонах з найвищими показниками явки. З'ясувалося, що тих, хто проголосував, там було у два, три і навіть п'ять разів нижче офіційної цифри.

"Давно зрозуміло, що ніяких виборів там бути не може. Це означає, що немає такого всезагального охоплення. Це не є якоюсь новиною для апарату. А це знак для внутрішніх еліт, які мають домовитися, що буде далі. Можливі протестні акції. В тому числі — серед населення. Через достатньо високі ціни на нафту не думаю, що зараз можливий всезагальний бунт. Але суто теоретично низька явка може вплинути на легітимність режиму. Це представники режиму відчували, коли, наприклад, залучали Ксенію Собчак (У 2018-му році взяла участь у виборах президента РФ від партії "Громадянська ініціатива". Посіла 4 місце і набрала 1,68% голосів — Gazeta.ua) на вибори та інших несистемних кандидатів. Тому що головне для них було створити явку і принаймні видимість всенародної підтримки.
Росіяни розуміють, що нічого не залежить від того, прийдуть вони чи ні. Люди не вірять в систему, яка є, і не розуміють, навіщо їм голосувати, якщо і так все вирішено. Ідеологія російської влади на тому і побудована, що не треба ходити. За тебе все вирішать. Це має такі наслідки, що йде абстрагування від влади і немає відчуття, що це влада твоя, бо ти її не обирав", - говорить він.

Відсутність в Росії графи "проти всіх" свідчить, що виборці ні на що не впливають, вважає політолог.

"Люди навіть не можуть прийти і висловити своє ставлення до всього, поставивши галочку "проти всіх". Це віддаляє владу від суспільства, створюючи ілюзію постійної стабільності. Начебто немає нікого проти, але десь там жевріє цей вогонь. Рано чи пізно може вилитися в суспільне заворушення. Особливо під час зміни влади або в наслідок подальшого зниження рівня життя. Зараз бачимо в РФ протести проти підняття цін на бензин (наприкінці травня 2018-го року протестні акції охопили Дагестан, Іркутськ, Новосибірськ, Омськ, Ставропіль, Красноярськ — Gazeta.ua). Вони недостатні, але відчутні. Люди бачать несправедливість: ми обрали цю владу, а вона не захищає наших інтересів", - каже він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали реальну явку на виборах президента Росії в Криму

Авторитарний режим Путіна не передбачає передачі влади. Він зміг переконати населення у своїй незамінності.

"Не вірю, що це останній термін Путіна. Враховуючи репресивність режиму, скільки на ньому злочинів, вони розуміють, що якщо відійдуть від влади, особливо Путін, він може погано скінчити. Думаю, що або знов буде робитися якась рокіровка, або буде знайдений інший формат. Сутність авторитарної влади Російської Федерації взагалі не передбачає змінності влади.
Сплеск був тільки під час Бориса Єльцина, коли люди відчували, що потрібна свобода, коли їм набридло ходити на похорони власних керівників. Але Путіну вдалося нав'язати суспільству свою незамінність. У нього є чітка і зрозуміла група фанатів — десь 30 — 40 відсотків. Для нього цього достатньо, щоб підтримувати легітимність режиму в належному стані. Крім того, вони врахували досвід Радянського Союзу і того керівництва, коли побоювалися крові. Воно не готове було воювати за владу. Не було репресивних органів, які були готові перейти межу. А прийшло повоєнне покоління, яке не знає, що таке війна, кров і готове йти до кінця. Путін через росгвардію, інші структури, які отримали величезні повноваження, показав всім, що готовий до кінця захищати цю систему", - зазначив Загородній.

×