Мирні плани. Що Дмитро Кулеба привіз із четвертого турне по Африці

Поїздка головного українського дипломата мала підкреслено мирний характер, що дозволило уникнути напруги через скандал з Нігером та Малі.

Чи виявилася нова африканська стратегія України вдалою, розбиралася Gazeta.ua.

За що подяка

Після Малаві, котра була першою країною четвертого африканського турне, Дмитро Кулеба відвідав Замбію. Президент Хакаінде Хічілема організував привітну зустріч українського гостя.

"Провели детальні переговори, обговорили шляхи розвитку двосторонніх відносин, нашу співпрацю у міжнародних організаціях", - повідомив за підсумком перебування у Замбії Дмитро Кулеба.

 

Зовнішньополітичні відомства двох держав підписали меморандум про взаєморозуміння щодо політичних консультацій, котрий має структурувати довгостроковий діалог.

Звісно, з Хічілемою обговорили підготовку до другого Глобального саміту миру та війну в Україні. "Ми цінуємо солідарність Замбії з Україною та особисту участь президента Хічілеми у зусиллях по встановленню справедливого та тривалого миру в складі групи американських лідерів", - зазначив Дмитро Кулеба.

Привітати Магучіх

Цікаво, що найпотужніше за Україну загітувала українська легкоатлетка Ярослава Магучіх, котра виборола у Парижі олімпійське золото. Президент Замбії висловив особистий захват спортсменкою, а також тим, що в умовах війни можна не лише брати участь у спортивних змаганнях, але й вигравати їх. Головний український дипломат у відеозверненні передав Ярославі, що у неї тепер новий шанувальник - президент Хічілема.

На додачу, Україна пообіцяла Замбії продовольчу підтримку для відновлення після катастрофічної посухи у рамках президентської ініціативи Grain from Ukraine.

Розширення інвестицій

Наступною і завершальною країною африканського турне Дмитра Кулеби став Маврикій. Схоже, у цій країні українська делегація досягла найбільшого прогресу: розпочато роботу над двосторонніми угодами із захисту інвестицій та уникнення подвійного оподаткування. Таким був результат зустрічі з прем'єром країни Правіндтом Кумаром Джагнотом.

Зі слів Дмитра Кулеби, приймаюча сторона висловила значну зацікавленість в участі у економічному відновленні України.

На розширення економічного співробітництва працюватимуть майбутні угоди. Але це не означає, що політичні питання відійшли на другий план - якраз Маврикій є одним із найбільших прибічників України в Африці. Тому тональність перемовин свідчить про реальне поглиблення стосунків двох країн.

Адже міністр закордонних справ, регіональної інтеграції та міжнародної торгівлі Маврикію Маніш Гобін заявив. що сприятиме залученню якомога більшої кількості країн Африки до процесу відновлення справедливого миру на основі Української формули миру.

Хвилі та наслідки

І це максимальний результат, зважаючи на дипломатичний скандал, котрий супроводжував четверте африканское турне міністра закордонних справ України, зазначають західні ЗМІ.

Загалом "Африканська стратегія" Києва, спрямована на протидію впливу РФ на "Чорному" континенті, нині має складнощі з реалізацією, наголошують оглядачі Le Monde.

6 серпня військові, котрі мають владу у Нігері. заявили про розрив дипломатичних відносин із Україною через нібито підтримку нею "терористичних формувань" у Малі. Хоча жодних доказів, крім цитованої фрази Андрія Юсова в ефірі єдиного телемарафону, немає (розуміння якої він публічно спростував), цього виявилося достатньо для формування позиції однієї з країн Африки.

"Україна рішуче відкидає будь-які звинувачення на свою адресу у нібито "підтримці нею міжнародного тероризму, порушенні Статуту ООН та міжнародного права", - йдеться у заяві українського зовнішньополітичного відомства. - Виходимо з того, що подібне рішення є жестом "солідарності" з тими, хто обрав шлях на зближення з державою-терористом, Російською Федерацією".

У тому, що версія МЗС України має вагомі підстави, могли переконатися всі бажаючі, адже Москва (представниця МЗС РФ Марія Захарова) звинуватила Київ у відкритті "другого фронту" в Африці. Про всяк випадок, проведена робота у Центрально-Африканській республіці (ЦАР): деякі громадські організації країни виступили проти нібито втручання України у внутрішні справи Малі.

Залаштунковий Китай

Пристрасті киплять на тлі тихого виходу Китаю в Африці з-за лаштунків. Представник КНР у справах Євразії Лі Хуей побував у ПАР та закликав шукати консенсус по Україні на базі бразильсько-китайського мирного плану.

Схоже, після Дмитра Кулеби дипломатичний штурм Африки розпочне Ван І.

Полювання на голоси

На континенті, котрий прямо не залучений до війни Росії в Україні, але сам стікає кров'ю через чисельні збройні протистояння, розгортається конкуренція відразу трьох "мирних планів": Української формули, бразильсько-китайського та того, що у країні-агресорці вважають "мирними пропозиціями Путіна" (червень 2024 року).

Виникає запитання - навіщо трьом умовним авторам трьох умовних мирних планів битися за країни Африки? Напевне, все-таки голос кожної країни матиме значення і вагу.

Кремлівська "накачка"

Країна-агресорка ще у 2022 році розпочала боротьбу за дипломатичний та військовий уплив на Африку. Причому активізувалася у цьому напрямку відразу після вторгнення до України. Чого варта лише безкоштовна (або за мінімальну плату) допомога зерном або збройна підтримка тих чи інших урядів, зокрема, у Малі.

У відповідь, країни Африки не засудили Росію за агресію проти України, а зайняли різні позиції, котрі у кінцевому підсумку зводяться до нейтралітету. Більше того, нині форпости РФ на "Чорному континенті" - ЦАР, Малі, Нігер, Буркіна-Фасо, -відкрито вдаються до різких заяв і кроків щодо Києва. Кремль продовжує нарощувати свою присутність в Африці. Наприклад, у Нігері спалахують масові акції проти влади, причому подекуди під російськими прапорами, однак офіційниф Нігер не розриває відносин із РФ. Натомість до України дві держави Африки поставилися відверто негативно. Якщо додати Сенегал, то три країни Африки мають претензії до Києва. Причому відсутність фактів і доказів, на котрих базуються ці претензії, якраз і є характерною для російських політичних технологій.

Попри це, країни Африки можуть багато чого зробити для "підсічок" України, у тому числі, на майданчику ООН. Тому українська "Африканська стратегія" більш ніж на часі. Можна лише привітати мужність української делегації, котра наполегливо продовжила роботу в умовах скандалів. І це лише підкреслює вагомість здобутку: три держави "Чорного континенту" - це немало.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дві з трьох. Що вже здобула Україна в Африці

Увага ззовні

Африканськими поїздками України зацікавилися західні партнери. Так. виконуючий обов'язки керівника Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло запитав спецпредставника України з питань Близького Сходу та Африки Максима Субха про африканський напрям зовнішньої політики нашої країни. За підсумками спілкування, сторони домовилися координувати зусилля по розвитку взаємовідносин з країнами Африки.

І в цьому сенсі, важливою є співпраця між суспільствами. На розвиток цього, в "Українському кризовому медіа-центрі" відбулася зустріч народних депутатів. зокрема. Олександра Мережка та Іванни Клімпуш-Цинцадзе, із журналістами з Нігерії, Гамбії, Кенії та ПАР. Говорили про шляхи завершення війни і, як виявилося, є запит на реалістичне бачення агресії, зазначила Іванна Клімпуш-Цинцадзе. "Якщо Африка зацікавлена у мирі, то має ставати на світлій бік і разом із рештою світу тиснути на агресора", - зазначила вона.

×