Коли Україна може приєднатися до Альянсу

Думки на сайті CNN оглядачів Кевіна Ліптака та Дженніфер Ханслер

Президент Джо Байден і його команда перебувають у розпалі важливої розмови з іншими членами НАТО про те, як і коли Україна може приєднатися до Альянсу.

Питання про членство України в НАТО – одне з кількох, які лідери обговорюватимуть на зустрічі у литовській столиці Вільнюсі у середині липня. Також обговорюються нові зобов'язання щодо витрат на оборону та наступник генсека Йєнса Столтенберга, який планує залишити свою посаду восени.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Путіна нестабільна психіка й він загрожує геополітичній стабільності у світі" - колишній прем'єр Австралії

Але саме питання про членство України стане однією з найгарячіших точок для групи, якій вдалося зберегти чудову єдність в умовах непровокованого вторгнення Росії.

До самітів НАТО союзники готували спільну декларацію, в якій викладали спільні погляди. Нездатність досягти цього консенсусу матиме величезні наслідки і стане сигналом про проблеми в єдності Альянсу, адже війна в Україні триває.

Деякі союзники, особливо у Східній Європі, розташовані ближче до України та Росії, виступають за конкретніший шлях приєднання Києва до Альянсу після закінчення війни.

Інші європейці, особливо в Західній та Південній Європі, кажуть, що прискорений вступ України в НАТО може бути занадто провокаційним і надзвичайно ризикованою авантюрою для Альянсу, навіть якщо бойові дії припиняться. Особливо, якщо Росія надалі висуватиме претензії на українську територію.

Байден і члени його адміністрації надалі віддані нинішній позиції Альянсу – Україна, зрештою, приєднається до НАТО, але немає жодної впевненості, коли саме.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росіяни робили величезні ПОМИЛКИ" - морпіх США про підготовку ЗСУ, контрнаступ і перемогу України

Поділ спричинив термінові обговорення перед самітом. Результат дебатів може визначити, чи приїде президент Володимир Зеленський до Вільнюса.

"Якщо нас не визнають і не дадуть сигнал у Вільнюсі, вважаю, що Україні немає сенсу бути присутньою на цьому саміті", - сказав він раніше.

Вторгнення та його наслідки посилили тиск на всіх членів НАТО, щоб вони надали Україні гарантії безпеки у майбутньому. Навіть незважаючи на те, що, як і раніше, існують розбіжності щодо того, як саме вони можуть виглядати.

"На саміті у Вільнюсі ми надішлемо сильний сигнал підтримки та солідарності з Україною. І давайте дамо зрозуміти, що майбутнє України – у НАТО", - сказав Столтенберг у середу, наступного дня після зустрічі з Байденом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Настала нова глава війни, яка може стати пасткою для Путіна" - Майкл Боцюрків

Столтенберг сказав, що очікує, що країни-члени узгодять багаторічну програму, в рамках якої ми допомагаємо Україні перейти від старих стандартів, обладнання, процедур, доктрин до стандартів НАТО і стати повністю сумісними з Альянсом. Ці кроки, за його словами, наблизять Україну до НАТО. Але він визнав, що консультації все ще продовжуються напередодні саміту.

Амбіції України щодо вступу в НАТО виникли ще до вторгнення Росії минулого року та до анексії Криму в 2014 році. 2008 року Альянс погодився допустити можливе членство, так звану "політику відкритих дверей". Проте проблеми в українській владі, включаючи постійну корупцію, не дозволили провести сам вступ в Альянс.

Перший рік свого перебування на посаді Байден ясно дав зрозуміти, що багато з цих питань слід вирішити, перш ніж розглядати перспективу вступу Києва до НАТО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мене били й піддавали тортурам, щоб лише визнав, що агент ЦРУ" - колишній полонений американець

"Справа в тому, що їм все ще потрібно викорінити корупцію, і вони мають відповідати іншим критеріям, щоб потрапити до Плану дій щодо вступу", - сказав він у червні 2021 року.

Російське вторгнення у лютому 2022 року стало яскравою ілюстрацією побоювань України щодо безпеки та спонукало Зеленського відновити заклики до повноправного членства в НАТО.

Це також допомогло зробити Україну однією з найбільш озброєних країн у Європі, з системами та зброєю, отриманими переважно з країн НАТО, що сприяло аргументам на користь членства в Альянсі.

Однак повне членство для України пов'язане зі складнощами. Згідно зі Статтею 5, напад на одного члена є нападом на всіх, що зобов'язує весь блок до колективної військової відповіді. Хоча Байден виділив десятки мільярдів доларів на дедалі досконалішу військову техніку, він надалі категорично проти відправки військ США в Україну для прямого конфлікту з Росією.

Байден також показав обережність щодо кроків, які можуть спровокувати ескалацію з боку Володимира Путіна, який розглядає розширення НАТО на схід як зазіхання на вплив Росії.

В останні місяці представники адміністрації Байдена наголошували на прихильності до декларації Бухарестського саміту 2008 року, в якій вітали прагнення України до НАТО, але пропонували зосередити увагу на практичній підтримці Києва у війні з Росією.

"Кожен союзник підтримує Бухарест. У цьому реченні немає розбіжностей", - заявив держсекретар Ентоні Блінкен в Осло після зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО на початку червня.

Білий дім заявив цього тижня, що їхня позиція щодо членства України в НАТО не змінилася.

"Надалі підтримуємо політику відкритих дверей НАТО. Це обговорення, які мають провести з усіма 31 союзником і, звісно, з нацією, яка хоче вступити. Знаєте, у Бухаресті ухвалили декларацію, в якій ясно йшлося, що НАТО має в майбутньому прийняти Україну. У цьому сенсі нічого не змінилося", – заявив представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі.

Проте високі офіційні особи США визнали, що серед союзників НАТО "існує широкий спектр думок" щодо вступу України в Альянс.

"В Альянсі йде змістовна розмова з цілою низкою точок зору. Це не та ситуація, коли весь Альянс погодив позицію щодо прагнення України до членства, і є одна-дві країни, які не входять до цієї групи, і вони проти. У нас є і була серія бесід, під час яких союзники розглядали як низку конкретних кроків, так і безліч варіантів опису цих прагнень до членства", - заявила посол США в НАТО Джуліанна Сміт.

Серед країн НАТО, які межують з Україною чи Росією, спостерігається сильніше бажання прийняти Україну до Альянсу, включаючи надання їй більш конкретних термінів.

"Щоб європейський континент був у безпеці, кроки на шляху України до НАТО мають бути чітко визначені та повністю узгоджені. 15 років розпливчастих обіцянок мають закінчитись твердими зобов'язаннями, включаючи захист України", - написав глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Деякі європейські дипломати стверджують, що єдиним реальним стримуючим фактором для Росії є загроза спрацювання угоди про колективну оборону НАТО, і що середньострокового та довгострокового стримування буде недостатньо, щоб завадити Путіну знову спробувати захопити Україну. Навіть якщо він зазнає невдачі на полі бою цього разу.

Інші країни, зокрема, Німеччина, висловили стурбованість щодо ризиків, які спричинить членство України. Більшість дипломатів, які брали участь у дискусіях напередодні саміту в Литві, визнають, що гарантії безпеки Україні, які може надати Альянс, не відповідають рівню зобов'язання колективної оборони за Статтею 5.

Один європейський дипломат сказав, що США, можливо, захочуть відмовитися від формулювань Плану дій щодо членства, який у Бухарестській декларації описувався як "наступний крок для України на їхньому прямому шляху до членства".

Інші дипломати згадали про можливість створення механізму термінових консультацій з Україною, що є ще однією перевагою, яка не дозволяє безпосередньо втягувати інші країни у конфлікт.

Серед законодавців у Європі існує твердий консенсус щодо необхідності того, щоб лідери проклали чіткий шлях для України. Лист від початку червня з закликом до такого кроку на Вільнюському саміті підписали голови комітетів із закордонних справ із 22 країн. Зокрема, голова комітету з закордонних справ Палати представників США Майкл Маккол.

Переклад Gazeta.ua

×