Як пришвидшити перемогу України

Думки в ізраїльському виданні The Jerusalem Post члена правління американського Фонду Андрія Сахарова, оглядача Олексія Байєра

Не можна допустити, щоб війна Володимира Путіна в Україні затяглася. І все таки вона триває вже більше року і триватиме нескінченно довго, якщо США та союзники не допоможуть витіснити російських окупантів. В іншому випадку тривала війна не тільки завдасть серйозних збитків Україні, а й створить неприйнятні ризики для Заходу.

Без прямих дій НАТО, не зрозуміло, як швидко врегулювати конфлікт, коли і як він може закінчитися. Надії на швидку та повну перемогу України недоречні, навіть якщо її війська, звільнять більшу частину окупованих територій під час обіцяного весняного наступу. Західна зброя, яку Україна отримує, не найбільш передова. І в будь-якому випадку вона надходить занадто повільно.

Тим часом, Путін надалі сповнений рішучості. "Спецоперація", як він її називає, стала його нав'язливою ідеєю. І він навряд чи може говорити про щось інше.

Втрати росіян у війні приголомшливі, але протести проти призову були мінімальні. Путіна та його генералів мало турбують зростання втрат, і вони продовжать відправляти десятки тисяч покірного "гарматного м'яса" на забій в Україну.

Не хвилюють Путіна і збитки, завдані економіці Росії міжнародними санкціями. Вона не впаде і РФ продовжить продавати достатньо нафти, газу та інших ресурсів для фінансування війни. Вона вже змогла отримати обмежений імпорт через різні сірі схеми та купити зброю, яку не може виробляти – в Ірані та, можливо, у Північній Кореї. Чим довше існують режими санкцій, тим більш проникними вони стають.

Звичайно, Путін може померти або його можуть скинути. Але немає ознак, що це станеться найближчим часом, немає. Крім того, його наступники можуть бути так само налаштовані на підпорядкування України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Адміністрація Байдена боїться можливого розпаду РФ" - експосол США Джон Гербст

Більшість війн закінчуються за столом переговорів, а не на полі бою. Але це відбувається тільки після того, як воюючі сторони повністю виснажені. Зараз дві сторони надто далекі від цього.

Україна та її союзники наполягають на виведенні російських військ з лінії від 23 лютого 2022 року - як мінімальну передумову. Путін хоче перемир'я, яке де-факто визнає його контроль над окупованою територією і дасть йому час для перегрупування, переозброєння та початку нового наступу.

Путін переконаний, що час на його стороні. Він вважає, що росіяни довготерплячі та перенесуть набагато більше поневірянь, ніж американці та західноєвропейські. Тепер, коли його бліцкриг зазнав невдачі - він відчуває, що може досягти принаймні деяких зі своїх цілей, продовживши війну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми накопичили можливості для масштабної атаки" - Ігор Романенко

Він може мати рацію. Жодний реалістичний сценарій війни, яка триватиме від трьох до п'яти років, не є добрим. Україна буде зруйнована економічно, її інфраструктура буде зруйнована. І хоча її втрати набагато менші, ніж у Росії, вони все одно будуть величезними.

Під час затяжної війни, в якій Росія також буде сильно ослаблена, Китай може вирішити підтримати Путіна. Особливо, якщо відносини Пекіна з Вашингтоном продовжать погіршуватися. Досі Росія була фактично ізольована, але у затяжному конфлікті вона могла б отримати деяку приховану чи відкриту підтримку, використовуючи глобальний антиамериканізм.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія була, є та буде загрозою" - ексміністр оборони Латвії

Українці високо цінують допомогу, яку отримують, та прагнуть приєднатися до демократичного Заходу. Але в міру затягування війни та зростання українських втрат невдоволення наростатиме. Українці знають, що борються не лише за свою свободу, а й захищають демократію та мир у Європі. Вони можуть дійти висновку, що Захід бореться з Путіним до останнього українця, мало чим жертвуючи у цій боротьбі.

Наслідки тривалої війни можуть бути ще більшими. Україна може стати "державою, що не відбулася". Західна підтримка може ослабнути, а республіканська адміністрація в США може скоротити постачання зброї в Україну. Якщо Київ почне програвати, то члени НАТО, Польща, країни Балтії та Румунія, можуть відчути себе змушеними вступити в конфлікт, щоб захистити себе.

Все це свідчить, що війна має бути якнайшвидше припинена, а для цього необхідна пряма участь США та союзників. Приступаючи до справи в Україні, НАТО має чітко заявити, що його війська не перетинатимуть міжнародно-визнані кордони РФ і обмежать військові дії звичайними силами. Як тільки українська територія буде звільнена, Україна має бути прийнята в НАТО, щоб у Путіна не було спокуси знову її атакувати.

Кремлівські пропагандисти вже заявляють, що Росія бореться проти об'єднаних сил НАТО. За іронією долі, поразку від Альянсу, можливо, Путіну буде простіше проковтнути і продати російському народу, ніж поразку проти простих українців, яких російська пропаганда навчила не сприймати всерйоз.

Західні лідери відкидають пряму конфронтацію з Росією, бо це може призвести до повномасштабної ядерної війни. Але ризик ядерної війни існуватиме завжди, поки маємо справу з ядерними ракетами, які контролює диктатор, котрий буде чіплятися за владу до останнього та за будь-яку ціну.

Пряме втручання звичайних сил НАТО у війну в Україні може збільшити цей ризик, але значно меншою мірою, ніж тривалий військовий конфлікт, під час якого події можуть вийти з-під контролю такою великою кількістю непередбачуваних способів. Таким чином, перемога над Росією та припинення конфлікту - не лише найшвидший спосіб припинити бойові дії, а й найбезпечніший. Можливо, єдиний безпечний шлях.

У будь-якому випадку лідерам Альянсу слід пам'ятати, що ті, хто боїться чинити правильно, зазвичай доживають до того моменту, коли реалізуються їхні найгірші страхи.

Переклад Gazeta.ua

×