Бізнес-логіка чинного президента США зумовлює його прагнення до врегулювання війни з Іраном через так звану "велику угоду", котра би запобігала потенційним масштабним кризам.
Однак для цього Вашингтону потрібен єдиний контрагент, з яким можна підписати договір і "закрити питання". Проте "вісь опору", яку сформував Іран, працює за абсолютно іншою логікою, пояснив Gazeta.ua директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Угода з Іраном, за його словами, здатна знизити температуру лише на рівні центру прийняття рішень, проте регіональна периферія залишається зарядженою та мотивованою. Водночас проксі Ірану мають власну інерцію з огляду на локальні чинники. Усе це неможливо анулювати дипломатичним розчерком пера у Вашингтоні чи Тегерані.
З іншого боку, Ізраїлю взагалі бракує довгострокової та послідовної стратегії, хоча би по Лівану. ЦАХАЛ здатна завдати колосальних тактичних ударів, однак ліквідація лідерів угруповання не нейтралізує його як таке. "Хезболла" - це не просто армія, а глибоко інтегрована військово-політична та соціальна екосистема. При цьому Ізраїль звик сприймати американську підтримку як безумовний ресурс, а спільна операція зі США хоч і відкрила нові можливості, але й посилила залежність Тель-Авіва від настроїв Білого дому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нецензурна геополітика: чому Трамп зірвався на Нетаньягу і як це впливає на Україну
"Вашингтон намагається управляти двома процесами одночасно. Це угода з Іраном і стримування Ізраїлю", - наголосив Ігор Семиволос.
Але Штати не мають важеля впливу на "Хезболлу", яка, як підмітив експерт, не слухається вже навіть Тегерана. Так Вашингтон ризикує зіткнутися з реальністю, коли периферія опору виявиться набагато менш керованою, ніж здається Білому дому.
"Та сама логіка відтворюється і щодо російсько-української війни: пошук "угоди" з Москвою передбачає, що Кремль є єдиним і достатнім контрагентом для завершення конфлікту - ігноруючи те, що війна давно набула власної структурної динаміки, яку неможливо зупинити одним дипломатичним розчерком пера без урахування суб'єктності тих, хто веде екзистенційну боротьбу на землі", - резюмував він.
Лайка президента США на адресу прем'єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу виходить за межі міжособистісних відносин і може бути проявом таємних ляльководів, котрі грають на Близькому Сході, розповів Gazeta.ua президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
Хоча сварка була очікуваною через затягування спільної спецоперації США та Ізраїлю в Ірані без бажаних для Дональда Трампа результатів, насправді вона є маркером глибинного геополітичного розколу. Бажаного для чинного президента США завершення в Ірані поки не проглядається.
5 
1
Коментарі