25 липня 1917-го засудили до смертної кари голландську танцівницю Мата Харі. Французький суд визнав її винною у шпіонажі на користь Німеччини у роки Першої світової війни.
До початку війни Мата Харі, з малазійської "Око нового дня", була знаменитою красунею, легендарною танцівницею та найбільш високооплачуваною куртизанкою в Європі.
У екзотичної прими було багато прихильників. Їй приписують любовні зв'язки з композиторами, баронами, підприємцями, монархами.
Гонорари танцівниці індійських і гавайських танців були від тисячі франків за вечір. "У неї плоскостопість, і вона абсолютно не вміє танцювати", - так відгукувався про колишню дружину покинутий нею британський офіцер Рудольф Маклід. Це не завадило Маргарет Гертруді Зелле - справжнє ім'я танцівниці - виблискувати паєтками та голим тілом у розкішних салонах Парижу.
"Я ніколи не вміла танцювати. А якщо люди приходили на мої виступи, то лише тому, що я першою зважилася танцювати без одягу", – казала про себе Маргарет.
У роки війни Мата Харі від безгрошів'я почала працювати одночасно на німецьку та французьку розвідки.
Через 3 роки після початку війни танцівницю заарештували як німецьку шпигунку. На питання про походження 30 тисяч марок, отриманих від міністра закордонних справ Німеччини, Мата Харі відповіла: "Стільки коштують мої послуги. Коханці ніколи не платили мені менше".
Найцінніші відомості шпигунка повідомляла французам, але це не пом'якшило вироку. Французький суд вирішив, що через донесення куртизанки Мата Харі - вона ж німецький агент Н-21 - загинули тисячі французьких солдатів, провалилося безліч розвідників і пішли на дно близько двох десятків кораблів союзників.
Серед звинувачень фігурувала загибель екіпажу крейсера "Гемпшир". Танцівниця доводила, що випадково почула дату відплиття судна на дипломатичному прийомі в Берліні. Суд Парижа не повірив їй і засудив до розстрілу. "Неймовірно", - скрикнула вона, коли зачитали вирок.
Саме численні зв'язки куртизанки з офіцерами різних армій стали найвагомішим аргументом її звинувачень у шпигунстві.
Після проголошення вироку жінка закликала до милосердя французького президента Пуанкаре. Він залишився непохитним. Мата Харі розстріляли 15 жовтня 1917 року.
У день страти 41-річна Мата Харі наділу вишукана білизну, розкішну сіро-блакитну сукню, модний солом'яний капелюшок із широкими полями і найкращі туфлі. Автомобілем приїхала до місця страти - Венсенского замку на околицях Парижа. Твердою ходою підійшла до дерева. 12 солдатів оточили його. Погодилась випити ковток рому і відмовилася від пов'язки на очі. Після сигналу офіцера пролунав залп. У Мата Харі потрапила лише одна куля. Решта 11 пролетіли повз - солдати не цілились у жінку.
З її тілом вчинили так само, як із тілами всіх злочинців того часу: відрізали голову і передали до музею анатомії Парижу. Там вона зберігалася разом із головами інших злочинців. І тільки в 2000-му році дослідники з подивом виявили, що голова Мата Харі зникла.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Танцівниця без обох ніг стала зіркою
Правнук французького судді, який відправив Мата Харі на страту, через багато років після її смерті заявив, що вбивство танцівниці було показовим. Французькій владі треба було вбити когось відомого, щоб відвернути увагу публіки від власних прорахунків у перші 3 роки війни. Вони обрали Мата Харі.
1 
1
Коментарі