На Вінниччині народилися чимало талановитих людей. "Газета по-українськи" склала десятку земляків-сучасників, які досягли успіху та популярності. Для цього опитали керівників і працівників райдержадміністрацій, облдержадміністрації і бізнесменів.
Бізнесмен 47-річний Володимир Продивус виріс у селі Сосонка Вінницького району.
Він очолює раду директорів корпорації "Прем"єр-Фінанс" та є головою наглядової ради "Мостобуду". Два місяці тому придбав 75% акцій "Промекономбанку".
— Я Вовку пацаном помню, — говорить Михайло із Сосонки. Прізвища просить не вказувати. — Кручений був. Про нього різне балакали. Тепер уважаємий. Званіє заслуженого строїтєля України має, награди государственні. Читав, шо тільки в будівництво Фонтанної площі перед центральним універмагом у Вінниці 50 мільйонів має вложити.
Продивус багато жертвує на дитячі лікарні, опікується малозабезпеченими. Очолює опікунську раду та спонсорує Федерацію боксу України.
Соліст гурту ТіК Віктор Бронюк народився в селі Соколова Хмільницького району.
— У другому класі віддали його до музичної школи в Хмільник. Ходив пішки п"ять кілометрів, — розповідає мати співака Євгенія Бронюк. — Викладачка по баяну казала, щоб забирав документи, бо толку не буде. Ми наполягли, щоб закінчив музичну школу.
Брати Зіброви продали батьківську хату. Старенька була, люди заради городу купили
Після школи вступив у Барське педучилище, а потім до Вінницького педуніверситету на історичний факультет.
— Перший раз знайшла його вірші вже після інституту, — продовжує Євгенія Іванівна. — Здивувалася дуже. Він їх ніколи не показував.
Бронюк вважає, що успішним можна стати і в провінції. Кажуть, ніби він заклався із Ігорем Ліхутою, чоловіком Таїсії Повалій, що стане відомим за рік, живучи в Вінниці.
Родом із міста Бершадь політик Анатолій Матвієнко, 56 років. Із 1996-го по 1998-й він був губернатором Вінниччини. Згодом — головою Ради міністрів Криму та заступником голови Секретаріату президента. Сьогодні Матвієнко — народний депутат і голова партії "Собор".
— За сприяння Матвієнка проклали магістральний газопровід до Джулинки та Шляхової, облаштували пологовий будинок, — говорить голова Бершадської райдержадміністрації Світлана Шульц, 42 роки. — Він подарував музичну апаратуру Будинку культури, школі — комп"ютерний клас. Щороку в Ірландії та Іспанії оздоровлюються діти-сироти.
Уродженкою Бершаді є і 44-річна Марина Ставнійчук. У рейтингу 200 найвпливовіших українців вона посідає 79 місце.
Ставнійчук — заслужений юрист України. Видала перший в Україні посібник "Виборче право України". 2004-го її обрали заступником голови Центральної виборчої комісії. Із червня 2007 року — заступник голови Секретаріату президента.
— Маринка закінчила школу з золотою медаллю, — розповідає мати Раїса Колісник, 69 років. — Ми часто переїздили, і вона поміняла чотири школи. Закінчувала школу в Козятині, потім переїхали в Погребище. Дочка вже в дев"ятому класі знала, що буде юристом.
Найбільше Ставнійчук допомагає селу Старостинці Погребищанського району. Її чоловік Борис звідти родом. Має там власну ферму і будинок.
На свій перший гонорар купив батькові мотоцикл "Дніпро"
— Для нас Марина Іванівна і права, і ліва рука, — каже сільський голова села Старостинці Погребищенського району Юрій Філінківський. — Цього року будемо фельдшерський пункт переносити. Вона за свої гроші клуб відремонтувала. Я навіть не знаю, скільки пішло на той ремонт. А ще її чоловік тут приватну ферму має, то як щось треба, звертаюся до нього.
Односельці приходять до Ставнійчук радитися з юридичних питань.
У селі Червоне Немирівського району, у колишній садибі князя Остолопова, народився співак і композитор Павло Зібров, 52 роки.
— Селу не дуже поміг — він рано пішов звідси. Мама віддала вчитися в Київ, у консерваторію, — говорить голова села Мельниківці Микола Рудь, 47 років. Село Червоне входить до сільради. — Зверталися до нього по поводу газу. Сказав, що не має можливості помогти. А вісім років назад померла його мама, біля нього, у Києві. То він у село не приїжджає. Володя, його старший брат, частіше буває. Батьківську хату вони продали. Старенька була, люди заради городу купили.
Батьківщиною 67-річного письменника Володимира Яворівського є село Теклівка Крижопільського району. Він — голова Національної спілки письменників України, народний депутат.
— У рідне село провів газ. Ще має зробити дорогу. Іноді шкодує, що віддав політиці 18 років. Каже, написав би за цей час кілька романів, — розповідає товариш Михайло Довгань, 54 роки.
Яворівський — лауреат Шевченківської премії. На свій перший гонорар за збірку оповідань "А яблука падають..." купив батькові мотоцикл "Дніпро".
Анатолій Кашпіровський, 70 років, народився у Хмельницькому, проте через три роки його батьки переїхали у Вінницю. Закінчив Вінницький медінститут, 20 років працював у психлікарні ім. Ющенка. 20 жовтня 1989 року Кашпіровський уперше виступив на телебаченні з сеансами психотерапії.
— Він вилічив мені чоловіка від алкоголізму, — каже вінничанка Галина Семченко, 57 років. — Тоді всі дивилися його по телевізору.
Кашпіровський виступав у Польщі, Угорщині, Чехословаччині, Ізраїлі, Німеччині. За цикл передач "Телевізійна клініка Кашпіровського" поляки вручили Анатолію Михайловичу премію "Віктор". Її отримали також Іван Павло ІІ і Лех Валенса. 1991-го з трибуни ООН психотерапевт запропонував світу свою допомогу в лікуванні наслідків радіоактивного опромінення і СНІДу. Після розвалу Союзу Кашпіровський отримав російське громадянство. 1993-го став депутатом Держдуми. Коли президент Росії Борис Єльцин видав указ про заборону сеансів масового зцілення, Кашпіровський виїхав до США. Там лікував від ожиріння радянських емігрантів. Три роки тому психотерапевт повернувся до Росії. Його діти й онуки живуть у США. Донька вивчилася на лікаря, син — боксер.
Заслуженого артиста України, режисера театру та кіно, актора Валерія Шалигу, 46 років, називають піонером периферійного кіно. У Вінниці зняв багатосерійні стрічки "Далекий постріл" і "Фатальна помилка". Чотири роки живе в Києві. Працював над серіалами "Повернення Мухтара-3", "За все тобі завдячую-2". Остання робота — серіал "1941" вийшов на телеканалі "Інтер" цьогоріч.
Валерій понад 20 років працював у обласному муздрамтеатрі ім. Садовського. Коли Шалига починав знімати альтернативне кіно, більшість вважали, що це марна справа.
— Дивилися на мене косо, — розповідає режисер. — Та впевнений, людина, яка наполегливо працює, рано чи пізно дочекається результатів. Якщо не вона, то вдача перейде до дітей. Мені пощастило, бо в мене в кіно є два хресних батьки — місцеві бізнесмени Володимир Скоморовський і Сергій Моргунов. Вони повірили, що в містечках можна знімати фільми. Допомагали матеріально.
Журналіст телеканалу СТБ Володимир Завадюк, 22 роки, на проекті "Україна має талант" вів репортажі зі знімального майданчика. Заради телебачення Володимир покинув навчання у вінницькому медуніверситеті.
— Мріяв стати офтальмологом чи пластичним хірургом, — каже він. — У школі N2, де навчався, почав робити шкільну газету, працював позаштатником у місцевих виданнях. Зацікавився телебаченням. Пізніше зав"язалася робота в Києві. Аби робити сюжети на "Сіті", місяць їздив спеціально на електричці в Київ і назад. Бо тоді жив у Вінниці. Змінив у столиці три телеканали.
Олімпійська чемпіонка 27-річна Наталія Добринська — одна з найкращих спортсменок України.
— На останньому місяці вагітності я часто гуляла по стадіону, де колись сама тренувалася, — розповідає мати чемпіонки Любов Аполлінаріївна. — У школі та інституті займалася легкою атлетикою. У мене ще було прізвисько Спортсменка.
У родині Добринських дві доньки. Старша Вікторія займалася професійно легкою атлетикою. Через травму мусила покинути спорт.
— Віку віддали займатися десь у другому класі, — продовжує. — То Наташку ми їй у нагрузку дали, щоб були разом.
7 
35413
Коментарі