19 липня під час будівництва торговельно-офісного центру, що поряд із ринком Урожай у Вінниці, на 31-річного електрозварника Сергія Хвостика впала бетонна плита.
— Зараз він під апаратом штучного дихання. Іноді дихає сам. Дуже слабі легені. Сергієві видалили кілька ребер. Він на мигах показав, що на нього все впало на стройці, — розповідає сестра потерпілого Тетяна, прізвища не називає.
Лікування оплачує фірма "Компанія-КМТ-Будінвест", що весною цього року наймала на роботу Сергія Хвостика.
— Робимо другий місяць по договору. Як совісні, то виплатять йому гроші, — каже будівельник "Компанії-КМТ-Будінвест", який не називається.
— Нам сказали, що треба вісім, а то й більше донорів, — виходить від лікаря Тетяна. — Йому влили кров, тепер треба віддати. На роботу спочатку додзвонитися не могли. Хтіли там донорів знайти. Директор трубки не брав. Кажуть, брат неофіційно працював. Не хочу більше нічого говорити, бо боюсь нашкодити.
Управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області розслідує нещасний випадок. Вони заборонили виконувати будівельно-монтажні роботи через порушення. Хоча будівництво відновили. Робітники почали виставляти забетоновані козирки над пішохідною частиною будівництва.
53-річний Василь Олійник із села Райгород Немирівського району на Вінниччині травмував обличчя та очі під час вибуху свердловини у Самчинецькому гранітному кар'єрі. Це сталося 17 грудня 2010 року у селі Райгород. Зараз він сліпий на ліве око, правим бачить на 10%.
— У той день ми набурували 126 свердловин. Приїхали підривники з житомирського "ЗахідУкрвибухпрому". Засипали свердловини піроксиленовим порохом, щоб вибухом подрібнити каміння, — згадує Василь Тимофійович. Він чотири роки працював машиністом у Самчинецькому гірничому цеху. — Мене та ще двох чоловіків попросили помогти позбирати порожні від пороху мішки.
Разом із машиністом Василем Олексієнком та бурильником Юрієм Олексієнком направилися на заряджувальний блок.
— Я нагнувся коло скважини, щоб забрати порожній мішок. Чого мене туди потягнуло? Почув шум. Обернувся. Пролунав хлопок. Дальше нічого не помню.
Зі свердловини вилетіли продукти згоряння та дрібний граніт. Вони поранили чоловікові обличчя та очі. Більше ніхто не постраждав. Того ж дня Олійника прооперували в Одеському офтальмологічному інституті ім. Філатова.
— Оперували 4 години. Я був при свідомості. Зробили лише місцевий наркоз. Під час такої операції спати не можна. Лікарі сказали тримати голову донизу, навіть спати на спині не можна. Жінка бідна недосипає, пильнує, як я сплю. На ліве око не бачу взагалі, праве око розрізняє силуети. Лікування повністю оплатила підривна фірма. Я їм тільки чеки віддавав.
Василь Олійник має 20 соток саду, де вирощує фруктові дерева та кущі.
— Ходив, старався, строїв, а тут на тобі — усе обірвалося в одну минуту. Я ж тільки посадив 18 корчів винограду попід забором. А тепер тої ягідки ні покушати, ні помилуватися, — каже Василь Тимофійович і закриває обличчя руками. Плаче.
Через стрес у чоловіка розвинувся цукровий діабет.
Причиною вибуху назвали самовільне загоряння заряду через недосконалість технологічного процесу. Зараз кар'єр працює. Олійник претензій до підривної компанії не висуває. Василеві Тимофійовичу досі не дали групу інвалідності.
3 
1
Коментарі