Мультфільм "Шрек-3" крутили в п"ятницю 5 жовтня в клубі села Чуків Немирівського району. За останні два роки кіно сюди привозять утретє. До 1991 року в клубі його показували щотижня.
— Канешно, підемо, — каже 12-річний Ігор Цвень, який грає з друзями у футбол перед клубом. — Якби ще нам "Гаррі Поттера" привезли!
— А я вже всі чотири часті бачив, — підходить до старшого друга 9-річний Андрій Кумренко.
— Ну і шо, в мене дома тоже є, но тута інтересніше, — відмахується від малечі Ігор. — Із дівчатками на задніх рядах можна посидіти.
Десь о сьомій вечора до клубу сходиться молодь. Дівчата тримаються окремо від хлопців. Директор клубу відчиняє двері. Діти займають передній ряд. У кінці зали сідають старшокласники. Їдять чіпси, горішки.
— Якби хоч по два рази на тиждень приїжджали. Я б на індійське кіно сходила і на старе совєтське. Мультіки подивилися б, правда, Петро? — звертається до чоловіка 65-річна Галина Тхор.
Оператор настроює апаратуру. Діти махають руками перед невеличким кінопроектором. На екрані з"являються збільшені тіні їхніх рук.
— Зараз практично в кожного вдома є відіки, дівіді, — зауважує Іван Ситник. — Але діти хочуть в кіно, бо тут вони можуть поспілкуватися. Це культура, і я вже рік намагаюся це довести нашому районному керівництву. Мене після кожного показу питають, не який фільм привезу, а коли ще раз приїду.
На сеанс прийшло менш як 50 осіб. Із кожного Іван Іванович бере по 2 грн.
В області нині працює 13 кінопроекторів у 10 районах: Піщанському, Жмеринському, Шаргородському, Чечельницькому, Вінницькому, Барському, Гайсинському, Погребищенському, Літинському та Томашпільському.
— Колись у кожному селі була кіноустановка, — каже директор обласного комунального підприємства "Вінницякіно" Микола Безносюк. — Деякі досі збереглися, але знайти фільми на бобінах нині неможливо.
Коштують відеопроектори фільмів по 15–20 тис. грн. Вони проектують на екран зображення фільмів, записаних на цифрових дисках. Вінницька кіномережа користується новими апаратами фірми "Саньо".
2 
1
Коментарі