Цього року до державних вінницьких вузів та коледжів вступили близько семи тисяч осіб. Не всіх першокурсників забезпечили житлом у гуртожитках.
Олександр Ковальчук із сином Вадимом приїхав із Тернополя. Розраховував на гуртожиток медуніверситету, але місць не було.
— Вступили на державну форму, думали, автоматом отримаємо його, — каже Олександр Васильович, 42 роки. — Але нам сказали почекати з місяць, може, хтось піде з гуртожитку. Тому на вересень поселили Вадима у профілакторії. За місяць заплатимо 146 гривень із триразовим харчуванням.
Ковальчуки шукали помешкання неподалік вузу, але хорошого не знайшли.
— Хлопців-студентів не хочуть брати, бояться, що вони нечистоплотні й будуть улаштовувати гулянки. Знайшли кілька квартир, де поселяли хлопців в одній кімнаті по троє-четверо. Щомісяця треба платити 400 гривень. Знайомі підказали, що на Центральному вокзалі стоять бабульки, які беруть на квартиру в село Лука-Мелешківська за 3 кілометри од Вінниці. За 300 гривень дають кімнату з диваном, шафою, столом і телевізором. Можна користуватися ванною і туалетом у хаті. Якщо принести продукти, хазяйка згоджується готувати їсти. Від Луки до медуніверситету їхати 20 хвилин із пересадкою. В селі багато хто бере студентів на квартири.
— Заяви на поселення в гуртожитку розглядаємо ретельно, відбираємо за соціальними ознаками. Або багатодітна родина, або батько помер, а мати — медсестра, — говорить декан медичного факультету №2 Олег Власенко.
У Вінницькому педуніверситеті цього року на 100% забезпечили першокурсників гуртожитками.
— Маємо 2120 місць у п'яти гуртожитках, — розказує проректор із науково-педагогічної роботи Олександр Криворучко. — Поселили 247 першокурсників. Іще 30 попросились у санаторій-профілакторій на 100 місць. Платять 144 гривні на місяць і мають чотириразове харчування. Можуть жити там один місяць. За місце у звичайному гуртожитку платять 100 гривень. Невеликий резерв лишили для сімейних. Дехто одружився влітку, інші восени весілля зіграють.
Начальник відділу з поселення Вінницького аграрного університету Наталія Шевченко, 23 роки, каже, що цього року багато студентів з інших областей:
— Було проблематично всіх розселити. Частину поселили у гуртожитки технологічно-промислового коледжу. Це наша філія. У першу чергу житло надавали пільговикам. Сиріт поселилися 10, вони проживають безкоштовно. Решта сплачують 150 гривень на місяць.
У Політехнічному університеті за гуртожиток щомісяця віддають 115 грн. Поселили всіх охочих.
— Щоб мешкати в гуртожитку, треба мати стальні нерви, — розповідає студент політеху Сергій, просить не називати прізвища. — Перед тим як поселитися, нормальні студенти роблять у кімнатах ремонт. Цього року на обої, краску і новий тюль скинулися по 200 гривень. У нас нема холодильника, шукаємо, де взяти напрокат. Це добавить по 20 гривень плати в місяць. Торік я жив з п'ятикурсниками. Коли приїжджав із дому, то спочатку з'їдали всьо вкусне, що я привіз. А я до кінця тижня ходив голодний, бо в них стіснявся просити. Вони могли влаштувати гулянку до ранку чи привести в кімнату дівок. Часто мене виганяли на коридор, самі закривалися в кімнаті. Цього року поселився з одногрупниками. За літо навчився вдома готувати суп і жарити бараболю.
2 
1
Коментарі
2В тексте есть справедливые слова: ...оружие населению для защиты... конституционных прав и свобод в случае УЗУРПАЦИИ ВЛАДЫ... . Именно из-за этих слов наш президент никогда не даст право народу на оружие.
Тут головне не перебрати. По перше це повинна бути цивільна зброя яка буде абсолютно відрізнятися від тіеї, що е на озброенні армії та органів по відсані примінення,. не бути автоматичною,разом з тим бути ефективною по дальності не більше 10 метрів, бажано не дорогою з ресурсом не більше 1000 пострілів, дуже простої по кострукції та техобслуговуванню. А інакше можемо отримати дуже відчтній перебор зважаючи на нашу культуру обігу зброї та її використання.
это уже давно пора сделать , а то что депутаты - упыри так это не сравнение а констатация факта. Такие как пашинский подтверждают эту истину.