вівторок, 14 червня 2011 07:45

"Самий гарний виторг уночі, купують водку і лимони"

Автор: фото: Валентина МУРАХОВСЬКА
  На кухні  ресторану  у Тульчині починають готувати страви тільки після того, як клієнт їх оплатить. Власник  продає заклад  за один мільйон гривень
На кухні ресторану у Тульчині починають готувати страви тільки після того, як клієнт їх оплатить. Власник продає заклад за один мільйон гривень

На Вінниччині на продаж виставили понад 30 закладів громадського харчування.

Ресторан за 1 млн грн продають поблизу Тульчина. Він цілодобовий. Власник наголошує, що єдиний у місті. Розташований на трасі при в'їзді до райцентру.

Опівдні в закладі відвідувачів немає. При вході висить оголошення: "Вхід у спортивних штанях та кросівках заборонено".

— Фішка ресторану в тому, що він цілодобовий, — говорить власник В'ячеслав Васильович. Він місцевий депутат. — Самий гарний виторг уночі,  купують водку і лимони, а це дуже прибильно. Минулий рік закінчили з прибутком понад 80 тисяч гривень. Проводимо тут свадьби, але невеликі,  в залі може вміститися до сотні чоловік. Маю свою апаратуру для музикантів.

Сідаємо за стіл. Скатерті потерті й засмальцьовані. На тій, якою накритий сусідній стіл, видно пропалену дірку, на підлозі — крихти сиру. Меню приносять у потертій папці. На першій сторінці великими літерами написано, що замовлення виконуватимуть лише після того, як клієнт розрахувався. Далі — перелік страв, навпроти кожної написано, скільки часу готуватимуть. Найдовше робитимуть картопляники з м'ясом у горщику — 40 хв. Порція коштує 15 грн. Фаршировану рибу, курку чи запечену скумбрію треба замовляти заздалегідь. Решту страв принесуть за 10–15 хв.

— Клієнти возмущались, що довго готують, тому вписали орієнтовний час приготування, — додає В'ячеслав Васильович. — Гроші за заказ беруть наперед. Часом приходять п'яні, в нього вже в кишені нічого нема, а він робить замовлення на півтисячі.

Розповідає, що ресторан придбав 2005-го. Тоді за нього заплатив 50 тис. грн:

— Зробив кришу, стіни, закупив меблі. Думав сину бізнес передати. Він у Києві на юриста вчиться. Але син каже, що в цю глуш не вернеться, а щоб далі ним займатися — треба вкладати гроші.

Замовляю солянку, салат із язика і фруктовий салат на десерт. Солянку принесли за 3 хв. На смак вона виявилася кисла, замість м'яса — порізана ковбаса. За 200-грамову порцію треба віддати 15 грн. Салат із язика виявився салатом із цибулі з додаванням язика. А в десерт замість збитих вершків налили рідкої сметани. Весь обід обійшовся в 27,5 грн. Серветок офіціантка так і не принесла. Сказала, що закінчилися.

За 9,6 млн грн продають ресторан "Садиба" на Немирівському шосе у Вінниці. Заклад упізнають за екзотичним парканом. Він зроблений із білого черепашнику, по центру вставлені дерев'яні колеса.

— Тут є невеликий готель, бенкетна зала, у дворі дерев'яні бесідки, — розповідає власник В'ячеслав Казимирович. — Шкода продавати. Але життя заставило. У нас родинний бізнес. Відкрили ресторан рік тому. За цей час всі перегризлися, пересварилися, жінки між собою не говорять. На задньому дворі почали будувати добротну сауну. Зразу хтів викупити в родича свою частину, виставив на продаж будинок за 4 мільйони гривень, але ніхто не дає таких грошей. Тепер десятому переказую, щоби спільний бізнес із родичами не починали.

У Могилеві-Подільському за півмільйона гривень продають ресторан "Старий Дзот". Він розташований на підземних ходах часів Другої світової війни.

— Прекрасний вид із ресторану на Дністер. Він по трасі. У підземних ходах хотіли зробити окремі кабінки, але хазяїну вже за 50 років, і він утомився цим займатися. Треба когось молодого, амбіційного і при грошах, тоді бізнес можна підняти добре, — розказує Михайло, помічник власника ресторану.

Зараз ви читаєте новину «"Самий гарний виторг уночі, купують водку і лимони"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути