26-річна Вікторія Андрущенко з міста Хмільника пройшла курс штучного запліднення. Нині жінка на четвертому місяці вагітності.
— Перший раз я завагітніла в 17 років, — розповідає Вікторія. — Навчалася на першому курсі університету. Вирішила, що дитина з"явиться зарано, і зробила аборт. За рік вийшла заміж. Чоловікові нічого не розказувала. Потім у нас ніяк не виходило зачати дитину. Лікарі мені призначили пігулки, знахарі — лікувальні трав"яні чаї і вітамінну дієту. Але нічого не допомогло.
Гінеколог сказав, що природним способом жінці завагітніти не вдасться. Після аборту почався запальний процес і маткові труби стали непрохідними. Сперматозоїди не доходили до яйцеклітини. Лікар порадив штучне запліднення.
— Спочатку це звучало дико. Та після кількох тижнів роздумів і сімейних нарад ми з чоловіком зважилися, — продовжує жінка.
Вікторія здала аналізи, обстежилася у Вінницькому центрі планування сім"ї. Отримала право на державну програму в репродуктивному центрі Івано-Франківська, яка дозволяє лікуватися за державні кошти. Треба сплатити 967 грн до благодійного фонду для закупівлі медикаментів та обладнання. Лікування за власні кошти обходиться у 8 тис. грн.
Центр у Івано-Франківську працює з 1995 року. 2003-го у ньому відкрили відділ допоміжних репродуктивних технологій, де роблять штучне запліднення. Цьогоріч зі 100 пацієнток завагітніли 37.
Найчастіше жінки не можуть зачати дитину через проблеми із прохідністю маткових труб або овуляцією. Інша причина — порушення з утворенням сперми. Тоді отримують сперматозоїд або клітини з генетичним матеріалом із тканини чоловічого яєчка. Метод запліднення вибирає лікар після комплексного обстеження сімейної пари. Найпоширеніший — ЕКО.
Перший раз я завагітніла в 17 років
— Це екстракорпоральне запліднення. Його називають in vitro, — тобто у пробірці, — пояснює головний лікар Вінницького обласного центру планування сім"ї Тетяна Ошовська, 62 роки.
Яйцеклітину і сперматозоїди поміщають у пробірку. Чекають запліднення. Утворений ембріон переносять у матку. Із моменту взяття жіночої клітини до повернення ембріону минає 5–7 днів.
Перед тим, як направити пацієнта до Івано-Франківська для проведення штучного запліднення, їх обстежують і при необхідності лікують у Вінниці. На це витрачають кілька місяців.
— Державна програма охоплює лише тих жінок, які мають проблеми із прохідністю труб, — додає Ошовська. — У решті випадків запліднення за державні кошти не проводять. Жінкам, що робили такі спроби раніше, теж не проводять ЕКО за державною програмою. Не підпадають під неї і ті, кому виповнилося 40.
— Держава забезпечує лише медикаментами, — пояснює 35-річна Світлана Дудник, акушер-гінеколог центру планування сім"ї. — Їх вартість приблизно 8500 гривень. Витрати на проїзд, проведення аналізів, доплату за матеріали несуть пацієнти.
Штучне запліднення у приватній клініці обійдеться у 25–30 тис. грн.
Другий вид запліднення — метод ICSI. Відібраний сперматозоїд уводять в яйцеклітину за допомогою мікроголки.
Третій — донорська клітина. Його використовують для жінок після 40 років, коли кількість та життєздатність яйцеклітин потенційної матері знижені.
— Під час запліднення пацієнткам уживляють кілька ембріонів, — додає Тетяна Ошовська. — Більшість із них одразу вмирають. Якщо виживають усі, лікарі роблять редукцію, тобто видаляють зайві ембріони.
За статистикою, 40% жінок вагітніють після одного з видів допоміжного репродуктивного лікування. З-поміж інших причин, що можуть завадити зачати дитину, лікарі називають: неготовність імунної системи жінки до вагітності, генетичні збої, проблеми з ендометріальною тканиною, яка встеляє дно матки. Іноді ембріон не може прижитися через низьку якість яйцеклітини.
3 
1
Коментарі