Уранці 4 жовтня на території колишнього цукрового заводу у місті Гнівань чути неприємний запах сірководню. Перехожі затуляють носи хустинками. В навколишніх будинках зачинені вікна.
— Недавно купили тут хату, — розповідає місцева 30-річна Наталія Гуменюк. — Нас запевняли, що відстійники колишнього цукрозаводу не смердять. 10 років пройшло, як завод стоїть закритий. Їх чути, коли гроза чи вітер дме з боку заводу, але справжній аромат ми відчули восени. Від цього запаху страшно болить голова, тошнить. Не спасають навіть металопластикові вікна.
Сестра порадила Наталі розставити на підвіконнях сухі букети з лавандою.
— Не помагає. Лиш трошки вбирається запах, коли повішати на вікно вологу тряпку, вмочену в уксус з водою, — додає.
Із п'яти відстійників з водою залишився один — вона там стоїть 10 років. Решта висохли.
— Питання відстійників треба вирішувати, коли закривається завод, — говорить 54-річний Петро Поліщук, начальник відділу екоконтролю обласного управління екології. — Відходи, які перегнивали і випали на дно, треба вивозити машинами на поля. Раніше це робили, тепер до тих відстійників нікому немає діла. Зараз в області їх 40. Більшість із них пересохли. Сучасні заводи працюють за іншими технологіями та використовують воду повторно. Їм потрібен лише один відстійник.
Запах з'являється через перепад температури.
— Удень тепло, а вночі — приморозок, от і все, що там гнило роками, піднімається на поверхню, — продовжує Поліщук. — Є відстійники, які взагалі не пересихають. Це через ґрунтові води, що близько біля поверхні. Така проблема виникла у Гнівані. Відстійники розташовані неподалік річки Південний Буг.
За 3 км від села Балки Барського району є відстійники Барських цукро- та спиртзаводу.
— Частина села, що ближче до річки Рів, добре чує ті відстійники, — говорить 44-річна Лариса Хитрук, землевпорядник Білківської сільради. — Тільки має дощ піти, запах звідти, наче каналізацію почистили. Заводи попри саму річку стоять, навіть захисної смуги немає.
На висохлих відстійниках мешканці прилеглих будинків вирощують картоплю, буряки.
— Через лужні ґрунти збирають хороші урожаї, бо в нас переважно кислі ґрунти, — каже 58-річний Володимир Сабайдаш, начальник "Барводоканалу".
Людям, які живуть поблизу відстійників і потерпають від запахів, радять звертатися із колективними заявами до міської ради, санстанції та екоінспекції. Сірководень, який виділяється під час гниття, шкідливий для здоров'я. Серйозно страждають органи дихання.
— Зі скаргами на неприємний запах до нас ніхто не звертався, — говорить Володимир Кулешов, гніванський міський голова. — Місцеві використовують відстійники як каналізацію. Туди стікає вода з навколишніх будинків. Але для того, щоб засипати його, треба великі кошти. А їх немає.
1 
1
Коментарі