28-річний Вадим Жемко робить професійний манікюр у салонах понад сім років.
— Працюю адвокатом. Клієнти в першу чергу дивляться на годинник, туфлі та нігті, — розповідає. — Частіше коректую форму сам. Маю дома набір. Та коли мають бути корпоративи чи якась видатна дата, записуюся в салон. Постійно йду в один і той самий. Він неподалік мого будинку. Коштує процедура 35 гривень. Плюс покраска прозорим лаком.
Жодного разу на бачив у манікюрному салоні інших чоловіків.
— Хоча знаю, серед моїх знайомих більше як 20 відсотків роблять манікюр, — додає. — Пам'ятаю свій перший манікюр. Це було в Ямполі, звідки я родом. То мене ні майстер, ні перукарі не зрозуміли. Тільки спитали: "А ви звідки?". Таке враження, що чоловік має бути тільки могучим та вонючим.
— Найголовніше для чоловічого манікюру — це окремий кабінет. Бо чоловіки бояться, — переконує майстер 24-річна Наталія Романова. — Вони — панікери. Переживають, що будуть смішними і це хтось побачить. Думають, їхні обгризені і неправильно обпиляні нігті — це найстрашніше, що я у цьому житті бачила. Чоловікам треба говорити, що їхні руки дуже красиві. Коли прийшов один, бажано, щоб було навколо менше рожевих кольорів. Їх це дратує, бо думають, що вони у цей момент схожі на геїв. Правда, до мене жодного разу не приходили представники сексуальних меншин. Тільки офісні працівники.
Чоловіки вимогливіші клієнти, ніж жінки.
— Якщо з жінками можна закінчити за 40 хвилин максимум, то з мужиками — півтори години. У них сама структура нігтів інша: вони товстіші та шкіра грубіша, тому часу на роботу тратиться більше. Відповідно ціна збільшується до 40 гривень, — пояснює майстер. — Руки у чоловіків не такі ніжні, як у жінок. Тому відчуття болі нижче. Замість класичного манікюру, де загрубілу шкіру зрізають, застосовую європейський, де її затирають, спилюють. Рідко просять нанести лак на нігті. Більше подобаються поліровані. Дехто навіть сам собі купує поліровщик. Коли захочуть навести блєск, дістають і наводять. Зараз входить в моду нарощування нігтів і у чоловіків.
Коментарі