Після локалізації першої хвилі епідемії каліфорнійського та інших різновидів грипу Юлія Тимошенко почала підготовку одразу і до наступних спалахів хвороби, і до масштабної реформи медичної галузі. Прем"єр-міністр планує, що українська медицина стане першою державною сферою, яка зазнає докорінних змін уже наступного року. Це буде її президентським пріоритетом, щойно вдасться виграти вибори, навести порядок у владі, відновити керованість державою і, поклавши край анархії та безладу, приступити до нагальних реформ.
Юлія Тимошенко добре ознайомилася з реальною ситуацією, коли під час листопадової епідемії регулярно відвідувала віддалені від Києва лікарні, спілкувалася з жителями провінційних містечок і сіл. Епідемія зайвий раз унаочнила глибину проблем, які стримують розвиток вітчизняної медицини, не дозволяють державі ефективно піклуватися про здоров"я нації. Звісно, за безліччю турбот, що звалилися на виконавчу владу внаслідок руйнівного впливу на Україну світової економічної кризи, та ще й в умовах постійного пресингу з боку політичних опонентів, які не допомагають, а неприховано заважають працювати, урядові було не до ґрунтовних реформ у цій галузі. Адже Юлія Тимошенко, як той пожежник, намагалася гасити передусім там, де горить найбільше. Та вже перші прояви у країні небезпечного пандемічного грипу, вочевидь, змусили главу уряду глибше зануритися в проблематику сфери охорони здоров"я і жахнутися тому спадку, який залишили попередники. Упродовж кількох десятків років вітчизняна медицина була покинута напризволяще.
Тепер не лише лікуватися, а навіть пройти обстеження стало привілеєм багатих. Бідним часто нікуди звертатися, бо місцеві лікарні не мають навіть обладнання. Тому пересічні українці у кращому випадку лікуються самі, керуючись рекламою, яка збільшила обіг приватного аптечного бізнесу до 15–20 млрд грн на рік.
Прем"єр скликала раду найкращих фахівців у галузі медицини, які раніше намагалися достукатися до українських політиків і державних діячів, але ще ніколи не були почуті. Уряд Тимошенко розглянув усі пропозиції щодо реформ, щоб створити з них цілісну й комплексну програму модернізації галузі.
У виборчій програмі Юлії Тимошенко сказано, що реформа гарантує кожній людині медичне страхування незалежно від посади чи розміру гаманця. Для цього будуть створені страхові фонди, які наповнюватимуться всіма роботодавцями у вигляді встановленого державою податку і безпосередньо державою. Це дозволить забезпечити страховим полісом і, відповідно, доступом до найсучаснішого медичного обслуговування кожного громадянина.
Чи справді політичні опоненти уряду готові пожертвувати життями десятків або й сотень тисяч співгромадян, аби нашкодити Тимошенко?Часом так і виглядає
Фахівці відкидають політичні звинувачення щодо дорогої страхової медицини. Вони зазначають, що теперішня система значно дорожча для людей, бо на 80% побудована на хабарах, які не гарантують відповідальності лікаря. Колишній міністр охорони здоров"я Микола Поліщук пояснює, що досі держава фінансувала не лікування окремого хворого, а утримання ліжко-місць у лікарнях. Змінити ситуацію можна тільки в межах страхової медицини, коли гроші витрачаються прозоро, а медзаклад і лікар відповідають за результат лікування кожного пацієнта.
Юлія Тимошенко вимагає також змінити структуру медичної галузі: досі до 80% державних коштів витрачалися на так звану вторинну ланку медицини — ті самі ліжко-місця, а первинна ланка — поліклініки і лабораторії, які приймають найбільшу кількість хворих, отримувала не більше як 5% коштів і фактично нищилася. Прем"єр пропонує посилити саме первинну ланку, збільшивши кількість молодшого медичного персоналу і запровадивши інститут родинного лікаря, альтернативи якому не існує. У такому випадку дільничний терапевт перестане бути диспетчером і писарем, а перетвориться на першого помічника кожної сім"ї, яка, до того ж, зможе обирати собі родинного лікаря. Конкуренція в цій сфері призведе до того, що первинну допомогу людям надаватимуть тільки висококваліфіковані й професійні лікарі.
Уряд передбачив створення державної системи екстреної медичної допомоги, національної системи медичної інформації та епідеміологічного нагляду. Проте ці напрямки реформування відкладені на час після виборів, а зараз Кабінет Міністрів і залучені ним фахівці зосередилися на підготовці до прогнозованих Всесвітньою організацією охорони здоров"я другої й третьої хвиль пандемічного грипу.
Партія регіонів підтримала рішення президента відмовитися від фінансування закупівлі медичного та реанімаційного обладнання першої необхідності. Опозиція також вітає заборону реалізації рішення уряду щодо залучення держпідприємством "Укрмедпостач" кредиту на $500 млн під держгарантію "для забезпечення лікувально-профілактичних закладів медичним та іншим обладнанням, транспортними засобами, виробами медичного призначення та лікарськими засобами". Під питанням розроблений урядом проект про придбання в лізинг під 3% річних на 20–25 років під державні гарантії сучасного медичного обладнання. Це дозволило би швидко переобладнати лікарні й лабораторії у країні, відродити наукові дослідження в галузі медицини. Уряд у проекті держбюджету на наступний рік спеціально заклав збільшення видатків на медичну галузь до 5% ВВП — на рівні розвинених європейських країн, адже йшлося про те, що 2010-й стане роком революційних змін в усій системі охорони здоров"я держави. Проте всі ці напрямки поки що блокуються політичними конкурентами Юлії Тимошенко в боротьбі за президентську посаду.
Юлія Тимошенко вважає таку позицію передвиборною змовою:
— Для того, щоб сьогодні хоча б по мінімуму підготуватися до можливої хвилі пандемії, потрібен не 1 мільярд гривень. Хочу вас розчарувати, потрібні десятки мільярдів.
Прем"єр-міністр навела прогнози Всесвітньої організації охорони здоров"я, за якими нові удари епідемії можуть забрати життя від 34 тис. до 240 тис. українців.
Чи справді політичні опоненти уряду готові пожертвувати життями десятків або й сотень тисяч співгромадян, аби нашкодити Тимошенко? Часом так і виглядає. Дехто зі спостерігачів припускають, що непоганий результат уряду в боротьбі з першою хвилею епідемії і те, що завдяки надзусиллям виконавчої влади та медиків вдалося не допустити розповсюдження вірусу на більшість регіонів країни, локалізувати хворобу лише в дев"яти областях, розслабило опозицію. Коли депутати ухвалювали рішення про виділення коштів на боротьбу з грипом, вони ще боялися. Не лише за здоров"я та життя — своє та рідних, а й відповідальності за можливі наслідки їхніх дій або бездіяльності. Та коли ж треба було долати вето, для багатьох уже стало зрозуміло, що спалах захворювання згасає. І відчуття відповідальності поступилося міркуванням політичної доцільності в межах передвиборних перегонів.
Якщо триватиме так і надалі, країна може знову опинитися наодинці з тими ж граблями, на які наступала багато років. І попри заклики Тимошенко об"єднатися задля спільної боротьби з реальною загрозою пандемії та заходитися будувати підвалини оновленої за сучасними світовими зразками вітчизняної системи охорони здоров"я, є небезпека, що проблеми української медицини вкотре забалакають корисливі політичні спекулянти. Аж допоки знову не прийде біда і не виявиться, що система не здатна ефективно протистояти загрозі без надзусиль і неймовірного напруження. І доки знову не почнемо втрачати життя українців…
Проблеми системи охорони здоров"я не обмежуються лише відсталістю її матеріальної бази, нерозвиненістю інфраструктури, відсутністю достатніх обсягів фінансування галузі. Найбільший недолік — відсутність міцної, згуртованої й послідовної в діях владної вертикалі, яка керувалася би національним інтересом, а не роздиралася б на шматки шкурними інтересами окремих політичних діячів. Це заважало реформувати й підтримувати медичну галузь країни в попередні роки і, як бачимо, перешкоджає досі. Можливо, українцям вдасться вже на найближчих президентських виборах стати на шлях вирішення цієї проблеми. Усе залежатиме від вибору.
2 
1
Коментарі