Моя мама працює дояркою. Рік тому переїхала з вітчимом із райцентру до села. Хочуть отримати хату від господарства.
Раніше мама працювала санітаркою в райлікарні. Щодня носила білий халат, мала охайну зачіску та макіяж. Від неї пахло парфумами. Тепер прокидається о п'ятій і поспішає на ранішнє доїння. Різкий запах коров'ячої сечі та фекалій уже з порога ферми міцно в'їдається в одяг, шкіру та волосся.
За рік мама змінилася. Тепер вона радіє простим речам: одягнути чисте плаття, проїхатися трамваєм у Вінниці. Скаржиться, що виглядає старою. Мамі 42 роки. За рік схудла на 15 кг і на обличчі з'явилися зморшки. Волосся має вигоріло-рудий колір, бо невдало пофарбувалася в блондинку. Якось вирішую зробити мамі сюрприз — веду її в салон краси. Пропоную зробити манікюр.
— Давай не сьогодні, — каже.
Тоді пропоную педикюр. Не бійся, це не боляче, — заохочую.
— Нє, доцю. Це не для мене, — говорить пошепки. — Мені стидно виставляти молодій дівчині свої ноги. Я краще сама їх пошкрябаю.
Нова зачіска мамі дуже личить. Омолоджує років на вісім. Мама помітно світлішає на обличчі, бачу, що задоволена.
— Тепер я хочу морозива, того що з автомату наливають, — каже.
Йдемо по морозиво.
— Як згадаю, що треба вертатися в той гній, так не хочеться, — міркує дорогою. — У лікарні я спілкувалася з інтелігенцією. А на коровні нема з ким поговорити. Жінки ругаються матами, п'ють горілку відрами.
— Зате, глянь, як ти схудла! — підбадьорюю. Декілька років тому мама хотіла скинути кілька кіл. Не вечеряла, пила фіточаї та щоранку запивала водою сухі висівки. Чомусь тоді нічого не допомагало.
— Ти живеш таким життям, про яке я мріяла, — каже мама.— У городі. І не дихаєш гноєм.
Я мовчу, мрії в нас із мамою різні. Зараз ми з чоловіком винаймаємо однокімнатку. Із меблів тільки найнеобхідніше і найдешевше.
Коментарі