Гурій Дробчак не хотів іти на пенсію

34 роки працював власним кореспондентом "Сільських вістей" у Вінницькій області Гурій Юхимович Дробчак. Мав звання Заслуженого журналіста України.

— Йому було 43 роки, коли переходив на роботу в популярну тоді газету "Сільські вісті", — розповідає сусід та колега Гурія Дробчака, колишній власкор "Робітничої газети" 85-річний Яків  Рекрут. — Але він до редакції заяву написав, що в паспорті вік зазначений невірно — насправді йому на два роки менше. Боявся, що як тільки йому 60 "стукне", то вишлють на пенсію. З редакції подзвонили і сказали не морочити голови. На пенсію його ніхто відправляти не збирався.

На початку осені в Гурія Юхимовича збільшилися лімфовузли. Лікарі порекомендували пройти огляд в онкодиспансері. Там йому зробили операцію. Він знову взявся до роботи.

— Навіть виїжджав у райони, — згадує Яків Рекрут. — Робота його тримала на цьому світі.

За п"ять днів до смерті Гурію Юхимовичу стало важко дихати. У лікарні його підключили до штучної вентиляції легенів.

— У понеділок він скаржився дружині Ользі Йосипівні й синові Ігорю на сильний біль. Просив дати йому такого укола, щоб не мучитись і померти, — зауважує Рекрут. — По обіді він знепритомнів і помер.

Поховали Гурія Дробчака у Вінниці на кладовищі на вул. Хмельницьке шосе. Поряд залишили місце для дружини Ольги Йосипівни.

×