Сільський голова Животівки Оратівського району 58-річна Олена Вербова віддала власні гроші на оновлення пам"ятника загиблим односельцям. 8 тис. грн вона заощадила зі своєї військової пенсії.
Оновлений меморіал слави воїнам-визволителям урочисто відкрили в День Перемоги. Скульптура невідомого солдата з букетом квітів стоїть у центрі сільського парку.
— Усією громадою знімали стару цеглу, на її місце поклали нову ажурну плитку, — розповідає Олена Вербова. — Помили й пофарбували сєрєбрянкою постамент.
Олена Вербова працювала разом із чоловіком у Міністерстві оборони України. Займалася військовим будівництвом. Вона — генерал-майор у відставці.
— Маю 1090 гривень зарплати та 2200 гривень пенсії, їх і вкладаю в наше село, — зізнається жінка. — Нічого собі не залишаю. А живемо з чоловіком на його пенсію, нам вистачає.
Іван, чоловік Олени Вербової, дружину підтримує. Її доросла донька і двоє онуків живуть у Києві.
— Чоловік ще й сам трошки дає. Ось плитку мені у борг дали. У мене не було і 500 гривень, то заплатив, — продовжує жінка. — Залишилося 2000 гривень віддати. Дочекаюся пенсії та розрахуюся. У району та області нічого не прошу. Знаю — у них свої заботи.
До Животівки Олена Вербова перебралася з чоловіком 1997 року. Родом вона з Київщини. На посаді голови сільради другий рік. На село вже витратила понад 20 тис. грн своїх грошей. Купила костюми сільському ансамблю "Марічка", придбала меблі для садочка та школи.
1965 року біля меморіалу в Животівці поховали Героя Радянського Союзу Микиту Антонця. Командир взводу Антонець на полі бою збив саперною лопатою гарматний приціл броньованої німецької машини і залишився живий.
Біля пам"ятника влаштували Алею слави. Поставили 106 табличок з іменами жителів села, які загинули під час Другої світової війни. Біля кожної посадили по молодому деревцю. Навколо поставили металевий декорований паркан. До меморіалу підведуть мощену доріжку. Каміння для неї вже зібрали по селу.
3 
1
Коментарі