О 12.00 у Вінницькому технічному університеті починається 15-хвилинна перерва. До їдальні прямують зо три десятки студентів. Вона розташована в окремій двоповерховій будівлі.
Усередині пахне випічкою. Студенти беруть пластмасові таці та набирають їжу з відкритого прилавка. Перші страви насипає на замовлення кухар.
— Якшо ти будеш брати повний обід, то ми не встигнемо. Ще не хватало на ТОЕ спізнитися (теоретичні основи електротехніки. — "ГПУ"), — каже до одногрупника Андрій Мельник. Навчається на другому курсі Інституту електротехніки та електромеханіки. — Перерва зараз кінчиться. Давай візьмемо тільки оладки з яблучним повидлом та сік. Прийдемо на великій перерві і нормально поїмо.
Хлопці відставляють тушковану картоплю і вінегрет. Беруть оладки. Платять 2,85 грн.
Їдальня технічного університету — найбільша серед навчальних закладів Вінниці. Вміщає 530 осіб.
Працює з 9.00 по 17.00. Харчуються там студенти і викладачі. Для останніх є окрема кімната.
— Пообідати у нашій їдальні можна за 9 гривень, — розповідає проректор Василь Ковальчук. — Є сніданки. Випічка — майже половина асортименту, бо маємо кондитерський цех.
В аграрному університеті студентська їдальня одночасно може вмістити 100 людей. Найбільше студентів приходять на великій перерві, яка починається о 12.20. В асортименті 12 страв. Їдальня працює з 8.00 по 17.00.
— Обід обійдеться в дев'ять із хвостиком гривень: борщ — 1,05, салат — 1,5, гречка — 2,15, котлета — 2,8, булочка — 1,2, хліб — 40 копійок. Студенти люблять пельмені. Порція із 12 штук коштує 4,90, — розповідає завідувачка їдальні 50-річна Надія Волоська.
Студенти медичного університету найчастіше перекушують випічкою та бутербродами, які купують у трьох буфетах. Багато хто обідає в місті. Їдальня вміщає 150 осіб. Працює з 9.00 до 17.00. Готують сніданок, обід та вечерю. Найчастіше їсти туди ходять іноземні студенти.
— Іноземці люблять рис, а наші — гречку та картоплю, — каже Юлія Подколжена, завідувачка їдальні. — Комплексні обіди по 8 гривень. Входить суп, пшенична каша, салат, хліб, тефтелі або гуляш та чай.
— У нас є і їдальня, і два кафе, — розповідає 21-річна Валентина Соловей, студентка педагогічного університету. — Краще обідати в їдальні, бо там домашня кухня. Наїстися можна за 12 гривень. Сюди входить овочевий салат, шматок хліба, пюре або каша, відбивна чи котлета, сік або кефір, чай, розчинна кава. Якщо брати суп чи борщ, то доплачуєш ще 3 гривні А у кафешках продають чіпси, шоколадки, булочки та чай. Дорого й не наїсися.
Немає студентської їдальні у торговельно-економічному інституті. Натомість є три кафе. Чотири корпуси інституту розкидані по місту. У центральному корпусі є кафе "Арт". Вміщає 45 людей. Працює з 11.00 до 16.00. В асортименті — суп, борщ, пюре, гречка, рис, два салати з майонезом, гарячі бутерброди та напої.
— В "Арті" вигідно їсти людям із вулиці, а студенту дорого, — каже 22-річна Ірина Вовченко. — Візьмеш пюрешку або гречку, додаси курячу відбивну або котлету і чай, виходить всі 10 гривень. А ще ж потрібні гроші на переїзди між корпусами. Гуртожиток є тільки один, п'ятиповерховий з євроремонтом. Там живуть приблизно 150 студентів. Інші винаймають квартири. Вся стипендія йде на оплату кімнати, інтернет, ксерокопії. Я часто беру тарілку борщу та шматок чорного хліба. Вкладаюся в 3 гривні.
1400
Стільки гривень щомісяця виділяють студенту-сироті на харчування у Вінницькому аграрному університеті. Видають талони, за якими можна снідати, обідати та вечеряти у студентській їдальні та брати продукти у буфеті гуртожитку. У медуніверситеті на харчування пільговикам додають до стипендії по 10 грн за кожен день.
Через електроплитку можуть вигнати з гуртожитку
— Щодня ходити в столовку дорого, — каже 21-річний Віктор, студент четвертого курсу аграрного університету. Просить не називати його прізвища. — На великій перерві бігаємо перекусити в гуртожиток.
Віктор родом із Гайсинського району.
— На поверх усього одна кухня. Є одна-дві електроплити із чотирма конфорками. На всіх не вистачає. Приходиться викручуватися електроплиткою в кімнаті. Але пользуватися нею заборонено по техніці безпеки. Доводиться ретельно ховати, бо можуть поперти із гуртожитку. Як починаються перевірки, студенти одне одного попереджають по мобільному, щоб ховали плитки. Раз треба було швидко сховати розжарену, то ми поклали в дорожню сумку. Буває, плитки забирають. Але за шоколадку та банку кофе її можна викупити. Готуємо найчастіше макарони й картошку. Їмо з тушонкою, різною закруткою.
30 
1
Коментарі
4