У більшості країн ЄС в освіті й науці зустрічається плагіат — коли праці написані не самостійно, а з копіюванням тексту інших авторів без посилання на них. У Німеччині плагіат є в половині наукових робіт. У Великій Британії з цим зіштовхуються 58% університетських викладачів. В Україні плагіат використовують 90% студентів.
— 33,16 відсотка плагіату є мало не в кожній написаній в Україні науковій роботі. Такі дані отримали від користувачів нашої системи протягом 2018 року, — говорить голова інтернет-сервісу з пошуку плагіату "Юнічек Україна" Андрій Сідляренко, 32 роки. Розповідає про небезпеку плагіату і як із ним боротися.
Чому в Україні часто присвоюють чужі наукові роботи?
— Причин багато. Якщо бакалавру три роки не розповідали й не навчали, як правильно писати наукові тексти, а наприкінці навчального курсу студенту дають сотню правил з оформлення цитат і джерел, то більшість не встигають цей масив інформації вичитати і виконати роботу. Часто студенти не розуміють, навіщо їм якісно проводити дослідження. Підходять до написання робіт як до формальності. Це стосується й дисертантів, і навіть викладачів. Усі вони мають обов'язковий мінімум наукових праць, що повинні написати для отримання певного кваліфікаційного рівня. Якщо якісно працювати над кожною статтею, то фізично виконати план надзвичайно складно.
Також причиною плагіату може стати й сам викладач. Нерідко він не встигає перевірити інформацію із сотень робіт. Студенти це помічають і здають йому неякісні списані дипломні.
У яких галузях роботи списують найчастіше?
— Найчастіше запозичують ті праці, що легше знайти в інтернеті чи простіше перекласти українською. Переважно до цього вдаються представники соціогуманітарних наук. Складніше не використати попередні дослідження в технічних і математичних науках. Там орієнтуються на результат, наприклад експерименту. Якщо порушення є, йдеться здебільшого про фальсифікацію даних.
Як перевірити роботу на плагіат?
— У спеціальних комп'ютерних програмах і на сайтах. Антиплагіатні програми порівнюють підозрілий текст із базами даних інтернету. Один із найбільших онлайн-сервісів у світі — українська розробка "Юнічек". Вона може порівнювати роботу з базою даних університету.
Можна перевірити частину тексту чи фрази, що є нетиповими для роботи. Для цього потрібно ввести необхідний текст у пошуковику.
Як боротися з плагіатом?
— В Україні не навчають і не пояснюють, як важливо проводити самостійні дослідження. Головне — не карати за плагіат, а навчити правильно здійснювати дослідження. Стаття 42 Закону України "Про освіту" дає можливість університетам самостійно регулювати жорсткість покарання. Крайні заходи виправдані, коли людина не вчиться і не хоче робити дослідження правильно.
Як це роблять за кордоном?
— В Америці антиплагіатна перевірка є стандартною і звичною частиною виконання і здачі роботи. У школярів і студентів є підв'язані до предметів особисті кабінети в системі управління навчання, куди вони завантажують власні роботи. Після цього викладач оцінює не лише роботу, але і якість її перевірки на платформі.
Хто має приймати рішення про наслідки для недобросовісного автора?
— Залежно від випадків. Спеціальна комісія або члени кафедри повинні пояснити автору роботи, в чому полягає його помилка. Це стосується робіт із некоректно проведеним дослідженням чи аналізом матеріалів. Якщо студент повністю переписав чужу роботу, варто комісії діяти жорсткіше.
За нашим законодавством, за плагіат позбавляють посади чи наукового ступеня. Санкції передбачені і для студентів. Їх можуть відрахувати з університету.
8 
1
Коментарі