— Дзвонили керівництву, просили підмоги. Висилали тричі до нас танк чи БТР. Терористи їх знищували по дорозі, — розповідає 35-річний Роман Слободяник. Служив на 32-му блокпосту неподалік села Сміле на Луганщині. Близько сотні українських бійців були оточені там понад два тижні. Терористи обстрілювали їх з танків, мінометів.
— Сєпари за кілометр від нас виставили блокпост, почепили українського прапора. Як тільки підмога йшла — їх розстрілювали. Якби одразу направили колону техніки, наші змогли б прорватися. А так хлопців, по суті, на смерть засилали. Повезло, що біля блокпосту труба газова проходила. Тому з "Градів" нас не обстрілювали. Бо і самі бойовики постраждали б. Техніка наша вся погоріла, лишилися тільки автомати. Три дні командир домовлявся з терористами про коридор, щоб ми змогли відступити.
На блокпосту закінчилися вода і продукти.
— Поруч проходить стара зрошувальна система. Вода там брудна тече. Ми пропускали її через фільтр протигазу й пили. З їжі було трохи сухпайків, круп. Але варити нічого не могли, бо економили воду, — каже 35-річний Віталій. Прізвища не називає.
— На полі біля сєпарського блокпосту лежали мертві бійці з нашої роти, з "Айдару". Терористи дозволили кільком бійцям позбирати трупи і вивезти розбитим "Уралом" на 31-й блокпост, — продовжує Роман. — А через кілька годин і решті дозволили відступити з блокпосту. Ми йшли 7–8 кілометрів, поки свої нас підхопили на броню.
— З 32-го блокпосту треба було одразу відступити. Він висунутий вперед, не має стратегічного значення, — говорить 43-річний Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова громадянської ініціативи "Права справа".
— Військове керівництво не повинне було допускати блокування. Про те, що бойовики стягують туди важку техніку, знали навіть спостерігачі ОБСЄ. У терористів були "Гради", близько 20 танків. А наші посилали по дві-три машини й чотири дні звітували, що підвозять воду, їжу і боєприпаси, коли насправді свічками горіли українські БТРи й хлопці перетворювалися на попіл. Це не просто злочин. За це треба нести персональну відповідальність.
Долю 32-го можуть повторити 31-й і 29-й блокпост. Але в цьому разі терористи зможуть зайти в тил українських угруповань, які захищають місто Щастя. Найцінніший об'єкт — місцева ТЕЦ, що дає електрику половині Луганщини. Також відкриють собі дорогу на Лисичанськ та Сіверськодонецьк. Може виникнути подвійний котел. Зараз є загроза окупації всієї Луганської області. З Росії активно перекидають важку техніку. Частина прямує на Донеччину — Дебальцеве, в бік Донецька, інша — до Щастя. Також російські війська концентруються біля міста Стаханов Луганської області.
35 тисяч найманців із Росії воювали на Донбасі від початку конфлікту, пише у "Фейсбуку" російський письменник Захар Прилєпін. Таку інформацію отримав від керівників ДНР. Ополченцям платили по $200 на місяць. Більшість приїздили на місяць-два.
3 
1
Коментарі