— Можете погуляти тут, охоронець усе покаже, — змахує з рукава краплини води Василь Тимкович, 57 років, головний інженер інституту "УкрНДІпроектреставрація". У його кабінеті на другому поверсі столичного Гостиного двору по кісточки води. Стіл, шафа та диван затягнуті плівкою, на ній купи мокрих паперів. У ніч на 9 лютого в будівлі сталася пожежа, згоріли 200 "квадратів" даху. Вода, якою пожежники заливали вогонь, та мокрий сніг наступного дня — затопили інститут та бібліотеку ім. Заболотного.
У кабінеті інженера темно, тхне горілим. На столі стоїть сміттєве відро. Підлога здулася, плінтуси відірвані.
— Більше збитків не від вогню, а від води. Рятуємо, що можемо. Не затопило тільки архів, там сухо. В інших кабінетах усе залило. Що було на столах, у шафах — перетворилося на кашу. Директор поїхав у Міністерство інфраструктури на нараду, там рішать, куда нас дальше, — Юрій Васильович дістає з шухляди папери, кладе в корзину. Пізніше їх винесуть у сухий архів.
Інститут "УкрНДІпроектреставрація" займається відновленням старовинних будівель. Розробляють проекти відбудови, дають висновки та наукові обґрунтування робіт. За їхніми розробками відновлювали Андріївський узвіз, Бессарабський квартал, Залізничний вокзал у Києві, Одеський оперний театр, Свято-Троїцьку церкву в Берестечку на Волині.
Від напору води в коридорах інституту впала підвісна стеля, продовжує моросити дощ. Висять електрокабелі, залишки штукатурки. Працівники ходять у куртках. Жінки прибирають воду в кабінетах, а чоловіки виносять у туалет.
— Тут 130 людей працювали. Стільки документів пропало, проектів. У мене на столі все мокре — папери, фотографія сина, крісло. І все на голову продовжує литися, — викручує шмату 30-річна Вікторія. Від вологи замотала голову махровим рушником.
Гостиний двір — торговельний комплекс на Контрактовій площі в Києві, збудований у XIX ст. Торік столична влада передала будівлю під реконструкцію, приватні фірмі мають звести там торговельний центр. Проти цього виступили громадські організації. Активісти чергують тут із 3 серпня 2012 року. Тоді Гостиний двір вилучили зі списку пам'яток культурного значення, що не підлягають приватизації.
Спираючись на стіни, йдемо з охоронцем на дах, звідки поширилася пожежа. Тут була лабораторія інституту. Від столів та крісел залишився обвуглений метал, стіни та перекриття між кабінетами вигоріли. Даху немає, крізь діри падає сніг. Біля стіни стоїть жінка з коричневою сумочкою. На очах у неї сльози.
— Ничего здесь не могло загореться само. Когда уходим, всегда тушим свет, и вытаскиваем все розетки. И опытов с горючим никто не делал. От моего кабинета остался только цветочный горшок, — схлипує, називатися не хоче. Каже, вогонь першими побачили активісти, що чергували в будівлі.
— Я спала в нашій кімнатці на першому поверсі, коли прибіг чоловік і каже, що горить дах. На вулиці вже стояли дві пожежні машини. Вогонь такий сильний був, що здавалося зараз вся будівля згорить, — гортає свіжу газету Ірина Архіпкова, 45 років. Вона продовжує чергувати на першому поверсі. — Пожарні не могли попасти на дах, бо вікна і двері були заварені. Півгодини різали петлі. Кажуть, загорілося в трьох місцях одночасно. А ще наші чергові помітили, що, коли почало горіти, пропала вся охорона.
3 
1
Коментарі
2