Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" почав діяти з 16 липня. Відвідувачі ресторанів, кафе, магазинів, лікарень, державних установ отримали право вимагати обслуговування українською.
Державною мовою мають прописуватися програми для комп'ютерів і дублювати назви вистав у театрах, якщо вони вказані іноземними мовами, за законом. Він не поширюється на церковні служби і приватне спілкування.
Дотриманням закону опікуватиметься уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова, 39 років. Почне виконувати обов'язки з літа 2020-го.
Штрафи за порушення закону запровадять із січня 2021-го. Їх стягуватимуть за повторне порушення, мінімум — 5,1 тис. грн. За перше — заклади попереджатимуть. Скарги можна буде писати на сайті мовного омбудсмена.
Нову редакцію українського правопису затвердив Кабінет міністрів 22 травня. Повернули частину мовних норм, що діяли в Україні до 1933 року.
Дозволили два варіанти написання слів: "індик" та "индик", "ирій" і "вирій", "ірод" і "ирод". По-різному можна вживати слова іншомовного походження — "аудієнція" й "авдієнція", "аудиторія" й "авдиторія", "пауза" та "павза", "фауна" та "фавна". Також "анафема" й "анатема", "ефір" й "етер", "міф" й "міт", "Афіни" й "Атени". По-новому почали писати "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє".
Прибрали дефіси зі слів з першим іншомовним компонентом — "попмузика", "вебсторінка", "пресконференція" і "експрезидент".
— Зміни потрібні, бо в радянські часи вся політика українського правопису спрямовувалася на максимальне зближення з російською мовою, — розповідає філологиня 39-річна Аліна Акуленко.
Норми оновленого правопису є на сайті Міністерства освіти і науки.
4 
1
Коментарі