вівторок, 01 жовтня 2019 06:55

"Так і не виграв цей бій"

Автор: ФОТО З САЙТА LUTSK.RAYON.IN.UA
  Бійця батальйону ”Айдар” Олександра Білоуса перепоховали в Луцьку 5 вересня. Він загинув п’ять років тому у вересні 2014-го поблизу селища Металіст Луганської області. Був похований на кладовищі в Старобільську як невідомий солдат. Ще 2016-го його особу встановили за результатами ДНК-експертизи. Але мати не погоджувалася вірити, що невпізнаний солдат — її син. Після смерті матері згоду на перепоховання дала дружина загиблого.
Бійця батальйону ”Айдар” Олександра Білоуса перепоховали в Луцьку 5 вересня. Він загинув п’ять років тому у вересні 2014-го поблизу селища Металіст Луганської області. Був похований на кладовищі в Старобільську як невідомий солдат. Ще 2016-го його особу встановили за результатами ДНК-експертизи. Але мати не погоджувалася вірити, що невпізнаний солдат — її син. Після смерті матері згоду на перепоховання дала дружина загиблого.

Публікуємо поіменний список полеглих у вересні 2019-го захисників України. Відомо про смерть 18 бійців, 13 — бойові втрати. Інформація про деяких неповна. Наймолодшому із загиблих у бою 21 рік, найстаршому — 47.

Найгострішою була ситуація 11 вересня, тоді Україна втратила двох бійців і один отримав поранення, внаслідок якого помер через два тижні. 25 вересня було найбільше обстрілів — 32.

За місяць поранення отримали 40 захисників України.

1, 6–7, 14–15, 18–19, 21, 28–29 вересня обійшлося без поранених, за даними штабу операції Об'єднаних сил. Російські окупаційні війська порушували режим тиші 525 разів.

Із 21 липня на війні на сході України триває хлібне перемир'я — безстрокова заборона на будь-яке ведення вогню.

Бойові

1 вересня

Олександр Грицаюк, 47 років, жив у місті Христинівка Черкаської області. Помер в обласній лікарні Дніпра.

25 серпня потрапив під мінометний обстріл біля міста Мар'їнка на Донеччині, уламки посікли живіт, кишківник, порвали ноги й руки. Сержант 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила. У листопаді Олександру мало виповнитися 48 років. Залишилися мати, дружина та четверо дітей.

2 вересня

Андрій Проценко, 24 роки, із села Бохоники Вінницької області. Загинув від кулі снайпера у шию поблизу Водяного Волноваського району на Донеччині.

Військовослужбовець 138-ї радіотехнічної бригади Повітряних сил Збройних сил України, на фронт відряджений до 36-ї бригади морської піхоти. 30 вересня Андрієві виповнилося б 25.

Залишилися батьки та молодша сестра.

4 вересня

Едуард "Шах" Шахов, 26 років, із села Долинське Чаплинського району Херсонської області. Загинув унаслідок поранення грудей від кулі снайпера на Світлодарській дузі Донецької області.

Молодший сержант, командир відділення в 3-й роті 2-го батальйону полку "Азов". На війні з літа 2015 року.

Залишилися батьки.

5 вересня

Михайло Ткачишин, 30 років, із Херсона, жив із сім'єю на Львівщині. Загинув від кулі снайпера неподалік окупованої Горлівки Донецької області. Сержант, гранатометник 53-ї механізованої бригади. Служив там із квітня цього року. Залишилися батьки, дружина та 5-річний син.

11 вересня

Від куль снайперів під Павлополем Вол­новаського району на Донеччині загинули двоє морських піхотинців. Намагаючись витягнути пораненого матроса Лінчевського, кулю в голову отримав прапорщик Микола Обуховський.

Олександр Лінчевський, 21 рік, із села Матусів Шполянського району на Черкащині. Боєць 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти ім. контр-адмірала Михайла Білинського. Після строкової служби підписав контракт. Поховали хлопця у рідному селі поряд із могилою капітана Сергія Лифаря, 45 років, який загинув 7 серпня 2014-го. Залишилися батьки, брати й сестри.

Микола Обуховський, 32 роки, із села Велика Мечетня Кривоозерського району Миколаївської області. Боєць 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти ім. контр-адмірала Михайла Білинського. На фронті від початку війни, учасник боїв за Дебальцеве.

Залишилися мати, сестра, дружина та 2-річна донька.

12 вересня

Валерій "Череп" Шатурський, 45 років, із Херсонщини, жив у Хмельницькому. Загинув унаслідок обстрілу бойовиками позицій українських військових на Донеччині. Молодший сержант, снайпер батальйону спецпризначення "Донбас". Служив із 2015 року. Вдома залишилися дружина та діти.

13 вересня

Михайло Цимбалістий, 34 роки, із села Увисла Гусятинського району Тернопільської області. Загинув від кулі снайпера. Майор 74-го розвідувального батальйону Збройних сил. Із родини військових, батько і брат — підполковники. Воював із 2014 року.

Майор нагороджений найвищою відзнакою військової розвідки України — нагрудним знаком "Зірка слави". Поховали Михайла на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря у Тернополі. Залишилися батьки, брат, сестра та дружина.

14 вересня

Максим Кондратюк, 26 років, із міста Красилів на Хмельниччині. Помер у Харківському військовому шпиталі. Підірвався на міні 10 вересня.

Старший сержант 8-го окремого полку спецпризначення. Учасник антитерористичної операції на Донбасі з 16 травня 2014 року.

Залишилися батьки, вагітна дружина та 3-річна донька.

17 вересня

Владислав Рой, 25 років, із села Різдвянка Новомиколаївського району Запорізької області. Загинув під час обстрілу бойовиками із протитанкового гранатомета опорного пункту українських військових поблизу Торецька на Донеччині. Призваний до лав Збройних сил у грудні 2018-го. У батальйоні "Айдар" 53-ї механізованої бригади воював із березня 2019 року. Служив помічником гранатометника у 3-й штурмовій роті. Залишилися мати і молодша сестра.

24 вересня

Андрій Сторожук, 27 років, із села Педоси Хмільницького району Вінницької області. Загинув від кулі снайпера неподалік Мар'їнки на Донеччині. Старший солдат 28-ї механізованої бригади. На війну вперше потрапив 2015-го як доброволець. Після повернення працював водієм у районному військовому комісаріаті. Знову на фронт пішов наприкінці 2018 року.

Залишилися дружина та 2-річний син.

27 вересня

Олександр "Чумак" Марків, 38 років, із міста Обухів Київської області. Загинув від кульового поранення обличчя на Світлодарській дузі Донецької області. Старший лейтенант 4-ї бригади оперативного реагування Національної гвардії України. На фронті — з 2014 року. Був православним рідновіром-язичником. Захоплювався військово-історичною реконструкцією у клубі "Повстанець". Учасник боїв у Амвросіївці, Зеленопіллі, Гранітному. Залишилися батьки, дружина та 9-річний син.

28 вересня

Володимир "Аджа" Аджавенко, 24 роки, із Маріуполя Донецької області. 11 вересня поблизу Пісків Ясинуватського району на Донеччині отримав наскрізне поранення голови від кулі російського снайпера. Після операції був на апараті штучної вентиляції легень. Помер в обласній клінічній лікарні ім. Мечникова у Дніпрі. Старший сержант 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.

— Аджа, спочивай, Брате. Кілька тижнів ти боровся за життя. Але так і не виграв цей бій зі смертю, — написав побратим Микола "Канада" Ворошнов, 34 роки, у "Фейс­буці".

Небойові

1 вересня

Богдан Ховалко, 21 рік, із села Лани Пустомитівського району Львівської області. Загинув неподалік Мар'їнки на Донеччині, обставини не уточнені. Водій розвідувального взводу 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила. Залишилися мати та четверо братів і сестер.

10 вересня

Юрій Бурдейний, 21 рік, із села Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської області. Загинув поблизу Авдіївки на Донеччині, обставини не уточнені. Старший солдат, військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка. Служив за контрактом із 18 років.

Залишилися батьки та молодший брат.

15 вересня

Денис "Дартс" Цокур, 39 років, із Запоріжжя. У нього раптово зупинилося серце під час заняття спортом на базі підрозділу в Урзуфі. Боєць 1-ї роти 1-го батальйону оперативного призначення "Азов". В батальйоні служив із 2016 року.

Залишилися дружина та малолітня донька.

25 вересня

Юрій Гупаленко, 50 років, із міста Сміла Черкаської області. Помер від серцево-судинної недостатності у Маріуполі Донецької області. Старшина Державної прикордонної служби, останнім часом виконував завдання поблизу Новотроїцького Волноваського району. Залишилися дружина та двоє синів. Один служить у Морській охороні.

27 вересня

Анастасія Вітовська, 21 рік, із Рубіжного Луганської області. Загинула на ротному опорному пункті під Горлівкою. Обставини не уточнені.

— Ще потрібен розгляд, із якої причини, — каже снайперка Юлія Матвієнко. — Питання, хто саме її довів, і що саме сталося. Так, якщо хтось може допомогти родині, допомога потрібна, виплат жодних вони не отримають, звісно.

Кухарка взводу матеріального забезпечення у батальйоні "Айдар" 53-ї окремої механізованої бригади. Залишився маленький син.

Зараз ви читаєте новину «"Так і не виграв цей бій"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути