Вінницький священик 35-річний Олексій Наваліхін допоміг врятуватися двом потопаючим — Василеві Ткачуку, 49 років, та Олександрові Пастуху, 46 років.
Отець Олексій з родиною — матушкою Ксенією та п'ятьма дітьми — живуть біля храму, на березі Південного Бугу.
— Це було ввечері 26 грудня, близько 23.00. Ми з родиною вже прочитали вечірню молитву. Діти полягали спати, й матінка заснула. А мені не спиться, — пригадує священик. — На душі якась тривога. Чую чоловічі голоси на вулиці. Подивився у вікно, нікого не видно. Хвилин за 10 голоси голосніші.
Наваліхін вийшов надвір. На річці навпроти храму помітив двох чоловіків, які провалилися під лід.
— Кричать: "Дорогенький, дай нам хоть верьовку чи палку якусь!". Це вони до чоловіка, який стояв на протилежному боці, на сходах обласної рибінспекції, — продовжує. — А той їм відповідає: "Чим я вам допоможу?! Вибирайтеся якось. Тут вода під берегом, а я в туфлях".
Отець Олексій подзвонив в управління Міністерства з надзвичайних ситуацій.
— А сам побіг по троса. Збирався взяти кілька досок, щоб лізти на них, як на лижах. Рятувальники приїхали хвилини за 4. Один пливе туди човном, з'єднаним тросом із берегом. Кидає чоловікам у воду рятувальні круги. Починає їх тягнути. Тут трос обривається. Люди у воді, а йому треба повертатися на берег за новим тросом. Я згадую, що в гаражі у мене лежить надутий човен. На нього сідає другий рятувальник. Чоловіки у воді вже майже без свідомості, так переохолодилися. Чуємо, рятувальник біля них кричить: "Не закривай очі! Дихай! Дихай, я сказав!".
З отцем Олексієм йдемо до місця, де чоловіки провалилися під лід. Метрів за 40 від берега припорошена снігом промоїна до 2 м у діаметрі. Видно смугу, якою човном тягли потопаючих.
— Там взагалі ходити не можна. Тиждень було тепло, дощі йшли. То був перший день заморозків — 4 градуси, — додає Олексій Наваліхін.
За два дні до нього прийшов один із врятованих чоловіків Олександр Пастух.
— У той вечір його товариш вирішив перейти річку і провалився. Сашко побіг його рятувати: ліг на лід, поповз по-пластунськи. А коли наблизився, й сам провалився. Вони трохи обморозили руки й ноги. Пробули у крижаній воді не менше півгодини. Їм пощастило, бо могли всі органи відморозити. Кажуть, при такій температурі організм відмовляє за 5–10 хвилин, — додає отець Олексій.
Олександр Пастух працював охоронцем у рибінспекції. Але на ранок його звільнили. Нібито запідозрили у вилові риби. Ігор Чернілевський, начальник рибоохорони Вінниччини, повідомив, що такого працівника у них немає.
— А я не помітив при них ні снастей, ні чогось іншого для риболовлі. Ще й подумав, не цього треба звільняти, а того, що навіть рятувальників не додумався викликати, — каже Наваліхін.
Отець Олексій улітку 2008-го врятував на Південному Бузі 5-річного Владислава. Діти гралися на березі, хлопець впав у воду, його понесла вода.
— У цьому є промисел Божий. Бо ми опиняємося у потрібний час у потрібному місці.
2 січня православні відзначили день пам'яті ікони Божої Матері "Спасительниці потопаючих". Отець Олексій та його брат священик Сергій Наваліхін, 37 років, планують відкрити капличку на честь цієї ікони в невеличкій башті, що стоїть у воді поблизу церкви.
2 
1
Коментарі