"Ішла піхота. Хвилями. Наші їх буквально шаткували"

 

"Сьогодні була одна з найважчих ночей в Авдіївській промзоні. Крім стрілецької зброї і мінометів, противник застосовував артилерійські установки й танки. Ішла піхота. Хвилями. На забій, — написав 23 березня у соцмережі журналіст 31-річний Роман Бочкала, який перебуває в місті Авдіївка Донецької області. — Наші їх бук­вально шаткували".

22 березня після обіду бойовики активізувалися по всій лінії фронту. Захисників Авдіївки накривали із мінометів 120-го і 82-го калібру, за даними штабу АТО. Близько сьомої вечора зробили 12 пострілів із танка. По позиції "Зеніт" на околиці міста з потужних гармат випустили чотири снаряди. Після півночі обстріли поновилися.

— За такої інтенсивності вогню з нашого боку теж не без втрат, — каже Роман Бочкала. — Важко десантникам. Що в них і як, не розголошуватиму. Вони в самому пеклі. Не легше й бійцям 58-ї Сумської бригади, яка тримає промзону. За ніч у них — п'ятеро поранених. Один зовсім важкий. А сепарів кидають на забій. З чим це пов'язано, не беруся судити. Точно хочуть вибити наших звідти. Їм підійшла підмога. Кадрові росіяни впереміш із місцевою шушерою. Її й кидають на фарш. Питаю в наших: з ким воюєте? — "Хтозна. За формою — в "горках" (матеріал, з якого шиють форму російської армії. — ГПУ). Відзнак немає. Живих не брали". Настрій у наших бадьорий.

— Околицю Авдіївки ми раніше не контролювали. Промислова територія була сірою зоною. За кількасот метрів починається дорога Горлівка — Донецьк, так звана Ясинуватська розв'язка, — розповідає військовий експерт 47-річний Юрій Касьянов. — Місяць тому наш взвод розвідки з 30 чоловік зачистив її. Бо сепари туди заходили й обстрілювали наші позиції. Отже, наші вийшли до розв'язки. Встановили вогневий контроль над нею. Сепаратисти не могли їздити з Горлівки до Донецька й назад. А раніше перекидали цією дорогою бронетехніку. Нашим її не було видно за пагорбом.

Хочуть повернути контроль над дорогою. Відкинути наші війська до самої Авдіївки. Але взяти місто не зможуть — не вистачить сил. Наші, звісно, не хочуть віддавати позиції. Бо це наша земля. До того ж, утримуючи їх, не дозволяють обстрілювати Авдіївку впритул. Там і надалі буде гаряче. Також — у Зайцевому, Докучаєвському. У цих місцях немає чіткої лінії розмежування. Це неминуче призводить до зіт­кнень. Але доки земля не підсохне — великого наступу не буде.

×