Жителі шести сіл на Херсонщині звинувачують агрофірму "Білозерський" у крадіжці дощу. Чотири роки вона розганяє хмари гарматними пострілами. Через це врожай селян засихає.
— Директор агрофирмы Виктор Силецкий забрал у нас дождь, — каже Світлана Алхімова, 50 років.
Вона вирощує ячмінь і пшеницю у селі Станіслав Білозерського району. На її подвір'ї сидять четверо фермерів-чоловіків. На столі — електрочайник, розчинна кава і банка цукру. Розмішують столовою ложкою. За сіткою бігають індики й кури.
— Він — Герой України, думає, що йому все можна. Найняв людей із гарматами. Коли наближається дощова хмара, стріляють їй напереріз. Поруч у Миколаєві йдуть дощі, а в нас ніби дірка в небі. Ні краплі і плюс 60. Вирізатиму корівок і телят, бо вмирають. Лежать під палючим сонцем, поливаємо їх водою. Торік хліви й дахи поливали, щоб не загорілися. Цього року зібрали лише соняшник. Зернові пропали.
— Дощі Сілецькому не потрібні, у нього крапельне зрошення, — пояснює фермер Василь Голованюк із села Широка Балка. Він вирощує злаки й овочі.
— Свої яблуневі сади, виноградники кропить хімікатами. Як піде дощ, усе змиє. А для нас посуха — це кінець.
Підходять двоє невисоких чоловіків, сідають за стіл.
— Вбив би Колю Луценка, що прогноз погоди веде, коли каже: "Нарешті на Херсонщині довгоочікувана спека", — говорить один із них, 34-річний Олексій Петренко. — Та у нас 10 місяців ясно і сонце! Я орендую 113 гектарів під пшеницю і ячмінь. Двічі пересівав поля, бо висихали.
У травні фермери затримали на трасі "жигулі" з чоловіками, які стріляли у хмару з дороги.
— Працював на участку. Бачу, до автобусної зупинки підлетіли два ВАЗи. Із них вийшли п'ятеро мужиків, — розказує 50-річний Юрій Луценко з Широкої Балки. — Відкрили багажник, вийняли трубу, проводку, снаряди. Відійшли метрів на 4 і монтують площадку для гармати. У трубу ставиш заряд, даєш струм — і він летить на 300 метрів угору. Як був із лопатою, підбіг до них: "Що ви робите? Тут же остановка, село, люди живуть". Вони мене одтіснили і вистрелили.
Селяни й фермери двома джипами перепинили "жигулі" на трасі між селами Томина Балка і Кізомис. Стрільців доправили в міліцію.
— Документів у них не було. Лише гармата, набої та карта району. На ній нанесені 11 точок. Їх опитали і відпустили. Доки міліціонери складали протокол, я порахував — вистрелили ще у дев'яти місцях. Це як феєрверк — видно здалеку.
Гармату і ящик снарядів віддали на експертизу в міліцію. Якщо їх визнають набоями, чоловікам загрожуватиме позбавлення волі на п'ять років. Результатів експертизи досі немає.
— Ці снаряди діють як пороховий заряд. Це як мінімум піротехніка, — каже 46-річний Володимир Желуденко, сільський голова Станіслава. Він — майор МНС, раніше очолював пожежну частину. — Бензовоз їде — і то бере купу дозволів. А ці роз'їжджають по селах зі зброєю.
У травні дві сотні фермерів і селян із Станіслава, Томиної і Широкої Балки, Софіївки, Олександрівки, Білозерки вийшли під райдержадміністрацію з гаслом "У нас украли дощ!"
— Ми зустрічалися із Сілецьким, хотіли домовитися по-людськи. Хоч би не так часто стріляли, — каже голова Асоціації фермерів району Віктор Дністрянський, 52 роки. — Він кричав "вон отсюда", пальці вєєром.
Офіс агрофірми "Білозерський" розташований у цегляній двоповерхівці на березі Дніпра. Поряд винний магазин. У дворі кілька джипів.
Директор Віктор Сілецький, 62 роки, сидить у своєму кабінеті, в інвалідному візку. Він не має ніг.
— Зараз засуха по всій Херсонщині. До чого тут ми? Єсть люди, яких жаба давить. Вони підбурюють інших. Я фамілії не назву, але знаю їх, — Віктор Петрович розкриває грубу теку. — У 2007-му град вибив мені виноград, яблука, овочі на 21 мільйон гривень. Три роки відновлювали побиті гілки дерев.
Каже, що об'їхав Польщу, Німеччину, Бельгію, Голландію — вивчав, як борються з градом. В Італії 80% садів покривають протиградовими сітками. Сілецький їх не купує, бо дорого.
— Побачив у Бельгії гармати, що стріляють іонами срібла. Одна коштує 8 тисяч євро. Знайшов такі самі, але дешевші, в Криму. Купив 12 установок: 11 стріляють із суші, одна — з катера. Щороку на набої та зарплату стрільцям витрачаю півмільйона гривень.
Показує угоду з Кримською воєнізованою службою, що розсіює град. Її фахівці прогнозують погоду над "Білозерським" і по телефону кажуть, куди стріляти. Щоб хмара не дійшла до земель агрофірми, її знищують над іншими селами.
Заходить Іван Самойленко, 41 рік, — сільський голова Широкої Балки і Софіївки, де агрофірма орендує землю.
— Цей рік був сухий. Дощів з осені не було. Взимку земля промерзла на метр, на цвинтарі вирубували могили сокирою. У рослин промерзло коріння. Потім весна суха, от урожай і гине. Стрельнули пару разів, а люди почали бунтувать. Самі не знають, чого хочуть. Мені дзвонив ветеран праці Петро Коломійчук, коли пів-Софіївки у травні торік накрило градом. Він посадив 50 соток помідорів, усі вибило. Питає: можеш договориться із Сілецьким, щоб стрельнув? А вже пізно.
Фермери найняли озброєну охорону.
— Місяць три бригади по двоє людей на машинах пильнували поля і дороги, — каже телефоном Світлана Алхімова. — Платили їм 30 тисяч гривень на місяць. Не лише фермери — селяни по 50 гривень скидалися. За місяць випали два хороші дощі. А потім гроші закінчилися, і знову почалася посуха. Треба сіяти озимі, а ми не можемо переорати землю. Тверда як камінь.
2 
1
Коментарі