Місце на Байковому кладовищі коштує, як однокімнатна квартира

 

"Продаю место на Лесном кладбище. 3,5 тысячи долларов", — таке оголошення розмістив в інтернеті киянин Максим Леонідович.

Телефоную двічі, але слухавки не бере. За півгодини передзвонює.

— Это место у могилы деда, — каже чоловік. — Можем спустить 200 долларов. Чтобы никто место не занял, поставьте там временный памятник и приносите цветы.

Торік вартість похоронів у столиці зросла в півтора раза — до 9–10 тис. грн. Частина городян розпродують місця для поховань на кладовищах поряд із могилами померлих родичів. Популярнішою стає кремація тіла. Вона в кілька разів дешевша.

— У столиці померти коштує дорожче, ніж народитися, — говорить киянин 38-річний Михайло Пархоменко. — За народження племінниці торік платив у роддомі 400 доларів. А коли в січні ховали бабусю, за місце на цвинтарі вимагали 2 тисячі доларів.

— Ритуальний агент сказав, що у столиці є одне відкрите кладовище. Але на закритих теж людей підхоронюють. Головне, домовитися, — розповідає Михайло. — Доки шукали місце для поховання, тіло дві доби було в холодильній камері. Заплатили 600 гривень. Батьки зважилися на кремацію, купили місце в колумбарії. За все заплатили 4 тисячі гривень. Ще 8 тисяч пішло на підготовку до прощання і поминальний обід. 1,5 тисячі віддав ритуальному агенту, який усе організував.

— В сентябре прошлого года хоронили тетю, — каже киянка Олена Климчук, 41 рік. — Не успела сообщить о смерти родственникам, как мой телефон стал разрываться от звонков ритуальных бюро. Предлагали бесплатный катафалк и скидки на обед в ресторане. Не знаю, кто слил им информацию о нашей потере — медики "скорой", из морга или милиции. Говорят, им платят за наводку 100 гривен за покойника.

На похорон витратили 9 тис. грн.

— Місце на кладовищі тітка зайняла ще 2008 року, коли ховала свого чоловіка. Навіть пам'ятник подвійний поставила. Наймали працівників кладовища, щоб тимчасово демонтували надгробок і викопали яму.

— За гроші можна домовитися за місце на будь-якому цвинтарі, — говорить 35-річний В'ячеслав, працівник столичного бюро ритуальних послуг. — На Лук'янівському й у Берківцях підхоронюють у могили родичів, які померли понад 20 років тому. Місце на Байковому кладовищі коштує, як однокімнатна квартира. Такі оголошення виставляють на сайтах із продажу нерухомості. За тиждень-два знаходиться покупець.

— Місце на кладовищі не можна купити чи взяти в оренду, за законом. Цвинтар перебуває в комунальній власності, а не приватній. Якщо купуєте могилу для себе, то туди без вашого відома все рівно можуть поховати іншу людину, — пояснює В'ячеслав. — Щороку більше киян звертаються до крематорію. Місце в колумбарії обходиться до 3 тисяч гривень.

— Є багато елітних похоронних бюро, — каже В'ячеслав. — Пропонують віп-місця на кладовищах — недалеко від входу чи на централь­ній алеї. Пишуть сценарії для похорону. Можна вибрати труни з цінних порід дерева по 40–50 тисяч гривень. Розпорядник похоронів у такій конторі ­заробляє 12 тисяч гривень на місяць.

Могилу викопають за 800 гривень

— Серед 29 київських цвинтарів лише один відкритий — "Північний". Там землю під поховання виділяє комунальна ритуальна служба. За 800 гривень викопають могилу, — кажуть у міській ритуальній службі Києва. — Решта кладовищ — закриті. Поховання тут здійснюються лише за дозволом мерії.

Місця для поховань у ­столиці надають безкоштовно.

— Можна просити для поховання дві ділянки поряд. Тоді, наприклад, у разі поховання чоловіка — на іншому місці ховатимуть його дружину, — говорять у службі. — Торгівля місцями на кладовищах є незаконною. Якщо людині виділили ділянку, то це не означає, що вона стала її приватною власністю.

Наталія МІНЯЙЛО

×