Восени у лісах побільшає лисиць. Батьківські нори покидають молоді тварини. Там живуть півроку від народження. За цей час переходять від материнського молока на звичайну їжу.
Лисиці полюють переважно на мишей. Через те часто хворіють на сказ.
— Гризуни лише переносять цю інфекцію, але від неї не потерпають, — розповідає 35-річний Валентин Фінклер, мисливець Сосонської сільської спілки мисливців на Вінниччині. — 70 відсотків хворих на сказ тварин — це лиси. Вони заражаються також одне від одного. Останнім часом на цих тварин менше полюють, то їх побільшало в три-чотири рази. Не відстрілювали, бо хутро подешевшало, а набої дорогі.
Через уражену сказом нервову систему лиси втрачають орієнтацію в просторі, в них слабшає інстинкт самозахисту. Виходять із лісу до поселень. Перестають боятися людей, собак. Робляться довірливі, йдуть до рук. Під час загострення сказу нападають і кусають. Заражають покусаного чи подряпаного й невдовзі здихають.
— Доки не минули жнива, вбити лиса вкрай важко. Його ноги мають 40 сантиметрів, а пшениця півметрова. Тому звіра невидно.
Цьогоріч відстрілювати лисів будуть із 5 листопада до кінця лютого. Вартість хутра зросла вчетверо, бо воно знову в моді.
2 
1
Коментарі