14 травня у селі Бутівка Сосницького району на Чернігівщині поховали кістки чотирьох радянських солдатів. Два роки їх зберігали у картонних коробках у кімнаті речових доказів райвідділу міліції.
Загиблих 1941-го бійців поблизу сіл Бутівка та Бондарівка відкопали пошуковці районної організації "Спілка нащадків переможців". Їм розповіла місцева 87-річна Марія Леоненко.
— Те місце шукали п'ять років. Марія Леоненко 13-річною бачила, як діди хоронили цих воїнів. Заслали одну шинель на дно окопу, зверху іншою вкрили і закопали двох загиблих у братській могилі. Не поставили ні хреста, ні каменя, — розповідає 57-річний Федір Антоненко, голова організації. — Знайшли за допомогою рамок біолокатора (пристрій у формі зігнутого дроту, що реагує на випромінення під землею. — "ГПУ"). Спершу натрапляли на пляшки, камінчики. А потім — на ґудзик від гімнастьорки, довоєнну емальовану кружку, пряжку від ременя, смужки від стлівших паперових грошей. Документи загиблих не збереглися.
— Шість разів звертався до народного депутата Анатолія Євлахова, двічі дзвонив на гарячу лінію Кабінету міністрів, — продовжує Федір Віталійович. — Уряд моє звернення відправляв Міністерству культури. Там дякують за небайдужість і відфутболюють в Інститут національної пам'яті. Я туди висилаю документи. Відповіді немає. Шість разів їздив із Бутівки велосипедом за 15 кілометрів у райдержадміністрацію. Сільський голова відмовлявся ховати, доки не буде листа з міністерства.
— По одних законах рештки солдатів має право ховати тільки комунальне підприємство. У нас його не було. Прокуратура показала ще один закон, за яким сільська рада може це зробити. Ми перепоховали воїнів на сільському кладовищі. Православний батюшка відправив літургію. Всі рештки склали в один гроб, над могилою поставили хрест. 1600 гривень на поховання виділила сільрада, — каже 55-річний Анатолій Горда, Бутівський сільський голова.
Коментарі