Карась у спеку клює на рослинну наживку

 

У село Косарі Кам'янського району Черкаської області щоліта з'їжджаються рибалки із сусідніх районів Черкащини та Кіровоградщини. 30-гектарний місцевий став не орендований. Рибалити можна безкоштовно.

— Це останній гарний ставок на дві області. Карасів повно, — каже в неділю о 4.00 50-річний Борис Калита з Кам'янки. На бетонних плитах із дамби жбурляє у воду жменю вареної каші. — Спеціально ріденької заварив. Кидати невдобно, бо крізь пальці вилазить, але в цьому вся фішка прикормки. Рідка каша, як падає у воду, розпливається, доки до дна дійде, утворюється каламутний стовп. Він рибу приваблює.

Борис розкидає три 5-метрові вудки в прогалину між водяною кропивою. Хвилин за 10 перший поплавок різко лягає на воду. Рибалка повільно витягує карася зо 200 г.

— Самка з ікрою. Карасі до осені викидають її кілька разів.

За півгодини витягує карасів і знову вкидає у воду кілька жмень каші.

— Треба постійно підкидать, щоб тримать рибу на місці. Бо поїсть усе й розпливеться.

За 50 м з іншого боку дамби рибалить на два спінінги хлопець років 15. Біля коробки з кашею два гачки з ароматизованими пінопластовими кульками. Закидає метрів за 20, там плавають лебеді.

— Дехто думає, що риба боїться лебедів, бо ті б'ють об воду крилами й гелгочуть, — пояснює сусідові. — А карась і короп всігда держаться там, де плаває птиця. Їх приваблює послід. Якщо корів напувають в одному місці, то там гарантовано найуловистіше місце.

— Да, да, — погоджується сусід 38-річний Олександр Косюченко. — Колись на спінінги ловлю, аж тут корови прямо перед ними зайшли, поставали. А котушка так і тріщить. Ухватив, а там короп сидить.

Хлопець зі спінінгами витягує одразу два карасі.

— Пінопластові горошини роблять гачки плавучими. Як риба всмоктує кашу, то плавучі гачки запливають їй у рота. Не обов'язково карасю треба спеціально їсти ту горошину.

Здалеку видно, як під очеретом рибалка раз у раз витягує вудки. Поряд стоїть жерстяна коробка з рідкою манкою. Руки й штани в нього білі від крупи. У металевому садку тріпочеться риба.

— Мало в кого витримують нерви мотать соплі (так рибалки називають рідке тісто, що намотують паличкою на гачок. — "ГПУ"). Обкисає за півхвилини, на секунду взівав — і по новій мотай. Але ж кльов.

Чоловік ловить на дві вудки. Кожні кілька хвилин витягує вудку з рибою або без неї, щоб поновити наживку на гачку.

— Воно буває й не так морочишся, як клює тільки карась. Сьогодні пліточка дрібна забиває, того такі мученія. Як вода холодніша за 15 градусів, карась любить черв'ячка, опариша, мотиля, а влітку краще клює на рослинну насадку. Чим вона ніжніша, тим більше йому подобається. Пробував тверде тісто робить, щоб не так морочиться, вже не то. Торкне, поплавок здригнеться і кидає. Але й від ставка залежить. Он в Лебедівці давай тільки черв'яка, на все інше погано йде.

Карась добре клює до 10.00. У кожного рибалки по 30-50 рибин. У середньому кожна заважує 50-200 г.

— Весною, як тільки крига була зійшла, забродив у костюмі в очереті, — каже Олександр Косюченко. — На мотиля ловив. Волоком тягав, бо до кілограма попадалися. Більше 20 кілограмів набив у садок.

×