"Я ще так ніколи не "попадав", — розказує 39-річний Володимир Слонський з Умані Черкаської області. Він підприємець, торгує одягом. Зі знайомим поїхав мікроавтобусом "мерседес" на ринок "7-й кілометр" біля Одеси. — Я й не їхав би — торгівля через кризу ніяка. Але треба було гроші віддавати за товар. Розраховував, що у вівторок по обіді виїду, а в середу ввечері повернуся".
До Одеси добралися. Заночували в машині на ринку. А в середу виїхати вже не змогли через купи снігу.
— Сиділи з Віталієм у машині. Пічка робить, але холод проймає. Особливо в ноги, хоч я у валянках і кількох носках. Добре, що жінки з дому бутербродів напакували.
Каже, панікувати почав під вечір.
— Кругом шниряють пожежні машини, "швидкі", спецтранспорт. Сніг валить, мороз дужчає — і пробка не рухається. А тут у вікно мікроавтобуса постукали і попросили трохи бензину. Я вийшов. Стоїть мужик коло заглохшого "опеля", автівку снігом закидало. Заглядаю в салон — там двоє дітей років 5–6. Аж сині від холоду, зубами цокають. А очі…. наче вони зараз заледеніють. Мужик чуть не плаче. Каже, бензин скінчився і ніхто давати не хоче, бо хто зна, скільки ще стояти.
Бензин скінчився й ніхто давати не хоче, бо хто зна — скільки ще стояти
Володимир перепинив пожежну машину, щоб забрала чоловіка з дітьми. Із приятелем у заторі простояли до третьої ночі.
— Знайомих в Одесі немає. Дзвонили в Умань, аби нас пристроїли в когось. Кум свого однокласника порадив — живе на Пересипі, недалеко від центру. Потрапили до квартири чужих людей і застряли в них аж до суботи. Снігу було більш, як метр.
Бухгалтерка з Одеси Марина Юрченко, 47 років, увесь минулий тиждень просиділа вдома.
— Ні маршрутки, ні автівки не ходили, — пояснює. — Вискочила по хліб. Бачу, чоловік стоїть розгублений. Питає, що за вулиця? Брова в нього розсічена, кров хлеще. Виявилося, що цей Ігор із братом їхали від батьків з-під Овідіополя в Київ джипом, разом із дружинами. Одна з грудною дитиною, інша — вагітна. Перекинулися на об"їзді траси.
Марина Юрченко запросила родини до себе у двокімнатну квартиру.
— Хлопці при грошах, жінки в шубах дорогих. А ми що — звичайні трударі. Їсти в нас не особо. То я картоплі на всіх насмажила. У четвер зранку за ними приїхали з Києва з тягачем, висмикнули їхню машину. Вони нам долари предлагали за допомогу, але я не взяла. Постіснялася.
19 грудня Ірину Демчук, 20 років, із села Тузли Березанського району Миколаївщини до лікарні везли рятувальники. У неї розпочалися перейми, а 8 км дороги від її дому занесло снігом.
— Близько опівдні подзвонили з адміністрації району, — розповідає Світлана Водолага із обласного управління МНС. — Дістатися до села медики не могли. Дорогу повністю замело. Два авто облавтодору розчищали дорогу, ззаду йшов наш ЗІЛ, а потім "швидка". Лікарі їхали у ЗІЛу.
До лікарні вагітну привезли близько 18.00. За три години вона народила сина.
— Пологи пройшли добре, — каже 55-річний Петро Подолян, головний лікар районної лікарні. — Мати себе вєліколєпно почуває. Хлопчик красивий, 3,5 кілограма, 51 сантиметр.
Ірина збирається назвати сина Миколаєм.
В Одесі того дня до пологового будинку породіллю рятувальники везли бронетранспортером.
7 
35413
Коментарі