— Ми не дамо відкрити кар'єр. Тут і так води немає. А та, що є — погана, пити не можна. Від машин їхніх почнуть падати хати, бо старі. Люди для них нічого не варті. Їм буде добре, матимуть гроші, а ми що? Одні біди. Вони обіцятимуть роботу. Але то неправда. Возитимуть позмінно працівників своїх, — говорить 58-річна Клавдія Качур із села Босівка Лисянського району Черкащини.
Місцеві жителі виступають проти відкриття у селі кар'єру з видобутку бентонітової глини. Товариство "Завод обважнювачів" планує видобувати її у селах Босівка, Виноград, Ріпки Лисянщини.
Люди дізналися, що 27 грудня на сесію обласної ради буде винесено питання щодо дозволу на видобування копалини.
— Ситуація тягнеться кілька років. Наприкінці 2011-го прийшов лист у сільську раду від Костянтинівського заводу обважнювачів, — пояснює сільський голова Босівки Володимир Павличук, 35 років. — Звернулися із проханням отримати дозвіл для ліцензії на геологічне вивчення з дослідно-промисловим видобутком бентонітових глин. Депутати сільської ради прийняли рішення не надавати його. Вирішили винести питання на загальні збори села. Жителі теж відмовили, райрада. Все ніби притихло. У район кар'єра почали приїжджати невідомі. Люди розказали, що це питання буде виноситися на сесію обласної ради.
У селі близько 800 осіб. Є дитячий садок, 9-річна школа, працює будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт. До райцентру, селища Лисянка, 18 км.
— Якщо кар'єр відкриють, то буде біда для села. Перша проблема — питна вода. Всі криниці живляться за рахунок природних джерел. Через кар'єр понижатимуть рівень ґрунтових вод, село лишиться без води, — пояснює Володимир Миколайович. — Друге — дороги. Їх будували ще за часів колгоспу, бережемо їх, як можемо. Коли почнуть їздити вантажівки, дороги зруйнують. Третє: там, де хочуть відкрити кар'єр, — сільські пасовища. У багатьох людей немає роботи, вони живуть із того, що тримають худобу, яку випасають на тих полях. І найбільша проблема — відомо, що бентонітові глини є захисним шаром уранових руд. Коли їх почнуть видобувати, підніметься радіаційний фон. Перед сесією офіційно до нас не зверталися, хоча депутати мали б запитати нас.
Селяни зверталися до районної влади, депутатів обласної ради та нардепа Валентина Нечипоренка. Кажуть, відповіді поки що не отримали. Створили ініціативну групу, щоб відстояти свої права.
— Зараз ніхто не питає нашої думки. Приїжджають хлопці на крутих машинах, щось роздивляються, — говорить один з активістів Григорій Нехоца, 70 років. — Якось уночі приганяли бурову машину, щось бурили в землі. Дозволів на це не брали. Роблять своє діло, нікого не питаючи. Депутатам обласної ради я сказав би: хто сильно хоче відкрити тут кар'єр, хай будує хату в селі біля нього і живе з нами. Бере дітей, жінку і тут проживає постійно.
Люди скаржаться, що через будівництво кар'єра їм не дозволяють почистити річку.
— Кар'єр хочуть відкрити за 200 метрів від крайньої хати, на березі річки. Ми хочемо розчистити русло, щоб забезпечити село водою. Виготовили відповідний проект. Торік обласна рада заблокувала його. Із цим кар'єром, мабуть, знову грошей не виділять, — говорить Григорій Андрійович. — Літом річка пересихає, люди й худоба лишаються без води. Якщо його відкриють, то села не стане. Зараз усі бояться, що буде завтра. Молодь роз'їжджається, а далі ще й тікати почне, коли радіація від кар'єра піде. У 1980-х планували теж відкрити. Тоді говорили про завод із переробки глини. Нас обіцяли відселити в нове село, яке хотіли будувати у полі, щоб було безпечно жити. Планували прокласти туди газ, водогін, звести школу. Коли почалися розмови, що бентоніт є покриттям уранових руд, усе притихло — від заводу відмовилися. Тому зараз ми кажемо, що лягатимемо на дорогу під їхні вантажівки і хай їздять по нас. Якщо кар'єр відкриють, то все одно гибель, бо пенсіонери нікуди виїхати звідси не зможуть.
1 
1
Коментарі